Альціон-галатея синій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альціон-галатея синій

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Альціон-галатея (Tanysiptera)
Вид: Альціон-галатея синій
Tanysiptera carolinae
Schlegel, 1871
Посилання
Вікісховище: Tanysiptera carolinae
Віківиди: Tanysiptera carolinae
ITIS: 554630
МСОП: 22683592
NCBI: 2231534

Альціо́н-галатея синій[2] (Tanysiptera carolinae) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Індонезії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 33-38 см, враховуючи довгий хвіст. Забарвлення переважно пурпурово-синє. Нижня частина спини, надхвістя, гузка і хвіст білі. Очі карі, дзьоб червоний, лапи зеленувато-коричневі. У молодих птахів верхня частина тіла є більш темна, хвіст короткий, світліший, дзьоб темно-коричневий[4].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сині альціони-галатеї є ендеміками острова Нумфор[en]. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, в чагарникових заростях, на полях, луках і пасовищах. Живляться комахами і равликами.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Синім альціонам-галатеям загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Tanysiptera carolinae. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
  4. Fry, C. Hilary; Fry, Kathie (2010). Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Bloomsbury Publishing. с. 116—117. ISBN 978-1-4081-3457-3. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
  • C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.