Алі Карнай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алі Карнай
Народився 6 січня 1904(1904-01-06)
Великі Шади, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 16 червня 1943(1943-06-16)[1] (39 років)
Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Чернігівська область
Діяльність письменник, журналіст, перекладач
Знання мов башкирська
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС

Алі Карнай (справжнє ім'я Імамгали Мухаметдинович Зулькарнаєв; 19041943) — башкирський письменник і перекладач, журналіст, військовий кореспондент. Член Спілки письменників Башкирської АРСР (1934).

Біографія[ред. | ред. код]

Алі Карнай (Зулькарнаєв Імамгалі Мухаметдинович)[2] народився 6 січня 1904 року в селі Великі Шади (нині Мішкінський район Башкортостану).

В 1924 закінчив Бірський педагогічний технікум, а в 1927 — Вищі кооперативні курси Центрсоюзу в Ленінграді. З 1927 працював інструктором в Башкирському республіканському союзі споживчих товариств.

З 1928 року був співробітником газети «Йюш юсил», а з 1929 року — «Башурдістан». У 1928—1930 роках співпрацював із редколегією журналу «Аллахиззар» («Безбожники»).

З 1930 року працював у газеті «Колгосп». У 1932 році — редактор Ішимбайської газети «Башортостостан вишки» («Вишка Башкортостану»). У роки Другої світової війни Карнай працював відп. редактором дивізійної газети «Кизил атлилар» («Червоні кіннотники»).

У 1932 — 1935 роках — відповідальний секретар газети «Вишка Башкортостану» в Ішимбаї. Член ВКП(б) із 1940 року.

Учасник Німецько-радянської війни (1941—1943). У роки війни Алі Карнай був головним редактором газети 112-ї Башкирської кавалерійської дивізії «Чилыл атлалар» («Червоні кінноти»). Трагічно загинув у липні 1943 року. Похований у Чернігівській області у районі Анавки.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Творча діяльність розпочалася у 1924 році. Перша збірка оповідань та несерів «На повороті» («Боролмала») опублікована в 1928 році. Карнай — автор багатьох повістей, оповідань та нарисів про життя трудівників села, про зародження в республіці нафтової промисловості. Найбільш відомі твори Карна — повість «Ми повернемося» («Беҙ ҡайтирбиҙ», 1940 йил) про події Жовтневого перевороту та громадянської війни в Башкирії. 1935 року вийшла книга «Ішимбай». В 1940 видана окремою книгою повість «Ми повернемося».

Карнай писав книги для дітей — збірка оповідань «Турғай» («Воробей», 1936).

Переклав на башкирську мову твори М. Гоголя, М. Горького, Р. Роллана та ін.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Збірник оповідань «На повороті» (1928)
  • Повість «Вогні у степу» (1932)
  • Нарис «Ішимбай» (1935)
  • Повість «Ми повернемося» (1942)
  • Збірник для дітей «Жайворонок» (1936), рус. пров. (1970)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Башкирская энциклопедияБашкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
  2. Али Карнай | Литературная карта Республики Башкортостан. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 липня 2012.

Література[ред. | ред. код]

  • Большая Советская энциклопедия: В 30 т. — 3-е изд. — М., 1969—1978. Том: 11, Стр.: 444
  • Сафуанов С. Г. Али Карнай: Тормошо hәм ижады. Өфө, 1960.
  • Али Карнай //Башҡорт әҙәбиәте тарихы, 6 томда. 3 том. Өфө, 1991.

Посилання[ред. | ред. код]

Оцифровані твори у Національній бібліотеці імені Ахмет-Закі Валіді Республіки Башкортостан
  • [1] Архівна копія башкирською мовою
інші джерела
  • Сафуанов С. Г. Али Карнай // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2020. — ISBN 978-5-88185-306-8.