Вихованець хокейної школи московського «Динамо». Чемпіон СРСР серед молодіжних команд 1984 року. Його партнерами у тому складі були Михайло Шталенков, Андрій Віттенберг, Андрій Вахрушев, Олег Марінін[1]. Виступав у клубах «Кренгольм» (Нарва), «Буран» (Воронеж), «Динамо» (Харків), СКА МВО (Калінін), «Іжсталь» (Іжевськ), «Крила Рад» (Москва,) і «Локомотив» (Ярославль). Більша частина ігрової кар'єри пройшла в Ярославлі — всього грав за місцевий колектив протягом 13 сезонів. Разом з клубом двічі перемагав у чемпіонаті Росії (1997, 2002), двічі отримував бронзові медалі (1998, 1999). За підсумками сезону 2001/2002 був визнаний «Найкращим ветераном суперліги». Майстер спорту. Член клубу В'ячеслава Фетісова (до нього входять захисники-бомбардири).
У другій частині сезонів 1985-86, 19987-88, 1988-89 («Іжсталь») і 1991-92 («Торпедо») клуби Олексія Амеліна виступали у перехідних турнірах команд вищої і першої ліг.
↑Отечественный хоккей. 1980/1981 — 1984/1985. // Под редакцией Александра Серебренникова — С. 133—134. [1] [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.]
