Амнат Руенроенг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амнат Руенроенг
Загальна інформація
Повне ім'я Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง)
Громадянство Таїланд Таїланд
Народився 18 грудня 1979(1979-12-18) (44 роки)
Сі Рача, Таїланд
Вагова категорія друга найлегша
Зріст 164
Професіональна кар'єра
Перший бій 18 травня 2012
Останній бій 23 листопада 2021
Боїв 27
Перемог 21
Перемог нокаутом 6
Поразок 6
Спортивні медалі
Представник Таїланд Таїланд
Бокс
Чемпіонат світу з боксу
Бронза 2007 Чикаго Перша найлегша

Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง; нар. 18 грудня 1979, Сі Рача, Таїланд) — таїландський боксер-професіонал, що виступає в другій найлегшій вазі. Учасник Олімпійських ігор 2008 і 2016 року. Колишній чемпіон світу у найлегшій вазі (англ. Flyweight) за версією IBF (2014 — 2016).

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри 2008[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри 2016[ред. | ред. код]

Кваліфікація на Олімпіаду[ред. | ред. код]

У 2016 році головна організація любительського боксу AIBA вирішила допустити до Олімпійських ігор професійних боксерів. Руенроенг, після того як втратив чемпіонський титул, вирішив спробувати свої сили у боротьбі за олімпійське золото. Враховуючи вагові особливості любительського і професійного боксу таєць на кваліфікаційному турнірі виступав у категорії до 60 кг, що є на 10 кг більше за його вагу у професіоналах. На турнірі, що проходив у Венесуелі, він переміг німця Артура Бріля, а згодом італійця Карміно Томмассоне, таким чином завоювавши ліцензію. У фіналі через травму руки поступився мексиканцю Ліндолфо Делгадо Гарсі[1].

Виступ на Олімпіаді[ред. | ред. код]

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Дебютував на професіональному рингу 18 травня 2012 року.

У 2013 році переміг у 4 боях за регіональні азійські титули.

22 січня 2014 року в бою проти філіппінця Роккі Фуентеса одностайним рішенням суддів завоював вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у найлегшій вазі. Провів 5 вдалих захистів титулу. Втратив звання чемпіона 25 травня 2016 року, програвши нокаутом у 4 раунді філіппінцю Джон Ріелю Казімеро.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

27 боїв, 21 перемога (6 нокаутом), 6 поразок (2 нокаутом)[2]
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце Примітки
Поразка 20–4 Таїланд Срісакет Сор Рунгвісаі UD 10 1 серпня 2020 Таїланд Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога 20–3 Філіппіни Бріан Лобетанія UD 6 23 березня 2019 Таїланд Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога 19–3 Таїланд Кароон Ярупіанлерд UD 6 8 лютого 2019 Таїланд Yingcharoen Market, Бангкок
Поразка 18–3 Таїланд Навапхон Кайканга TKO 5 (12) 21 квітня 2018 Таїланд Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд Бій за титул Азійської боксерської ради WBC у другій найлегшій вазі.
Поразка 18–2 КНР Венфенг Же UD 12 21 листопада 2017 КНР Suzhou Sports Center, Сучжоу Бій за вакантний титул чемпіона WBO Oriental у другій найлегшій вазі.
Перемога 18–1 Таїланд Тонгчай Кунрам TKO 3 (8) 26 серпня 2017 Таїланд Khao Bang Krak Gym, Uthai Thani, Таїланд
Поразка 17–1 Філіппіни Джон Ріель Казімеро KO 4 (12), 2:10 25 травня 2016 КНР Diamond Court, Пекін Втратив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 17–0 Японія Міюнг Но Лі UD 12 7 грудня 2015 Таїланд Hua Hin Centential Club, Хуа Хін Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 16–0 Філіппіни Джон Ріель Казімеро UD 12 27 червня 2015 Таїланд Indoor Stadium Huamark, Бангкок Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 15–0 КНР Цзоу Шимін UD 12 8 березня 2015 Макао The Venetian Macao, Макао Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 14–0 Пуерто-Рико Маквільямс Арройо SD 12 10 вересня 2014 Таїланд Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 13–0 Японія Казуто Іока SD 12 7 травня 2014 Японія Osaka Prefectural Gymnasium, Осака Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога 12–0 Філіппіни Роккі Фуентес UD 12 22 січня 2014 Таїланд Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма Виграв вакантний титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боксер-любитель нокаутував чемпіона світу серед професіоналів. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  2. Відповідно до сайту BoxRec. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 23 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]