Анадіс (літак)

Анадіс (літак)
тип 15
Призначення:	винищувач-розвідник
Перший політ:	23 жовтня 1916
Прийнятий на озброєння:	1916
Знятий з озброєння:	1917
Період використання:	1916 — 1917
На озброєнні у:	Російська імперія
Виробник:	«Анатра»
Всього збудовано:	1
Конструктор:	Альфред Декам
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	153 км/год
Тривалість польоту:	14 год
Практична стеля:	3 750 м
Швидкопідйомність:	133 м/с
Довжина:	7.75 м
Розмах крила:	11.40 м
Площа крила:	37.00 м²
Споряджений:	1165 кг
Двигуни:	1 ПД Іспано-Сюіза
Тяга (потужність):	1 х 150 к.с.
Кулеметне озброєння:	два 7.7-мм кулемети

Анадіс (рос. Анадис) — бувши майже точним відтворенням «Анасаля», літак відрізнявся конструкцією фюзеляжу — фанерного монокока дуже чистої форми, а також двигуном «Іспано-Сюіза» в 150 (спочатку в 140) к. с. За завданням «Анадіс» повинен був бути одномісним винищувачем, але йому були додані точні розміри двомісного «Анасаля».

Конструкція

«Анадіс» будувався за завданням на одномісний винищувач, проте його габарити приблизно відповідали двомісному «Анаде». Фюзеляж машини був фанерним полумонококом овального перетину аеродинамічно чистої форми, але досить важкий. Конструкція крил і оперення така ж, як в «Анаде» й «Анасаля».

Цікавою особливістю машини був величезний запас палива, розрахований на 14 годин польоту і абсолютно непотрібний для винищувача. У зв'язку з цим на заводі ходили чутки, що Декам, замість винищувача, спроектував двомісний літак, щоб відлетіти на ньому до Румунії, а може навіть до Франції, у разі початку революційних хвилювань в Росії. Якщо це дійсно так, то французького інженера треба вважати провидцем, адже в середині 1916-го, коли створювався «Анадіс», про прийдешню революцію ще ніхто і не здогадувався.

Як би там не було, про нібито підготовлювану втечу доповів армійському начальству військовий приймальник на заводі «Анатра» льотчик Кононенко. У своїй телеграмі він також просив передати тільки що побудований літак йому і відправити разом з ним на фронт. Начальство, мабуть, не дуже повірило пильному військпредові і обмежилося відпискою: «Апарат залишити одномісним до прийому комісією».

Випробування

Літак проходив випробування з 23 жовтня по 11 листопада 1916 року, показавши максимальну швидкість 153 км/год. Для двомісного розвідника це було б непогано, але для одномісного винищувача — замало навіть на ті часи. До того ж установка озброєння зробила б машину ще тяжчою і, відповідно, ще більш понизила її льотні дані. Але головною причиною, чому «Анадіс» не пішов в серію, був брак двигунів «Іспано-Сюіза». Як вже мовилося, такі мотори були в Росії у великому дефіциті.

Прототип «Анадіса» простояв на заводі до осені 1917 р. За цей час якийсь місцевий живописець так розмалював машину, що вона почала представляти якщо не військову, то вже в усякому разі художню цінність. На фюзеляжі, від кабіни до хвоста, він зобразив прапори країн Антанти, а на нижніх площинах — дві пишнотілі красуні в пляжних костюмах з парасольками від сонця і декоративними собачками. На жаль, відсутність якісних фотографій не дозволяє відтворити ці чудові малюнки у всіх подробицях.

Переліт Одеса-Салоніки-Рим-Марсель-Париж

Тим часом, у вересні 1917-го військовий льотчик штабс-капітан Н. А. Макаров, знаючи про великий запас палива, який здатний прийняти «Анадіс», порушив клопотання про дозвіл йому зробити дальній «агітпереліт» на цьому літаку по країнах-союзниках Росії в Світовій війні. Макаров мав намір облетіти Салоніки, Рим, Марсель, Париж і тим же маршрутом повернутися назад. Мету польоту він сформулював так: «…відвідати фронти і заводи, побачити авіацію союзників, показати російських льотчиків, щоб союзники краще забезпечували нас».

Оскільки ніякого іншого застосування для «Анадіса» не знайшлося, переліт негайно дозволили. Макаров стартував в листопаді, але на першому ж відрізку маршруту у польоті відмовив двигун. Льотчик зробив аварійну посадку в Румунії, біля міста Ясси. «Агітпереліт» на цьому завершився, а разом з ним закінчилася й історія літака, у якого були так багато назв, але жодна не принесло йому успіху.

Посилання

• www.airwar.ru Анадіс [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]