Аналогова відеокамера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аналогова відеокамера — пристрій, призначений для перетворення оптичного зображення на аналоговий відеосигнал у системах відеоспостереження. Аналогові відеокамери є ключовим компонентом аналогових систем відеоспостереження. У сучасних аналогових відеокамерах для перетворення оптичного зображення на електричний сигнал використовуються спеціалізовані інтегральні мікросхеми — ПЗЗ-матриці. Монохромні відеокамери зазвичай є чутливими не лише до видимого, а й до невидимого інфрачервоного випромінювання. Основними параметрами, що характеризують аналогову відеокамеру, є:

  • використовується телевізійний стандарт відеосигналу (зазвичай PAL або NTSC)
  • наявність або відсутність кольоровості зображення
  • роздільна здатність (просторова інформативність зображення)
  • чутливість (мінімальна допустима освітленість об'єктів, що спостерігаються)
  • динамічний діапазон (широта діапазону яскравостей, що одночасно сприймаються)
  • напруга живлення та споживана потужність
  • відношення сигнал/шум відеозображення, що формується
  • наявність або відсутність вбудованого об'єктива
  • наявність різних режимів функціонування та корекції зображення
  • тип виконання корпусу