Ананій Степанів
| Ананій Степанів | |
|---|---|
 Сотник | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
13 жовтня 1890 с.Вишнівчик, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть |
24 травня 1919 (28 років) у бою під Журавно |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1919 |
| Приналежність |
 ЗУНР |
| Вид ЗС |
 УГА |
Ананій Іванович Степанів (13 жовтня 1890, с. Вишнівчик, нині Перемишлянського району Львівської області, Україна – 24 травня 1919 під Журавно[1]) — український студентський діяч, спортовець, військовик. Старший брат Олени Степанів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в 1890 році в с. Вишнівчик Перемишлянського повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Перемишлянського району Львівської області, Україна) у родині священика УГКЦ отця Івана Степаніва та його дружини Марії. Батько ініціював створення читальні товариства «Просвіта» в селі.
Спортовець[2], заснував філіал товариства «Сокіл» у Вишнівчику. За прикладом брата Олена стала членом українського товариства «Сокіл»,[3].
Ананій грав на позиції півзахисника за команду копаного м'яча «Україна».[4]
Навчався у Львівській академічній гімназії разом із Євгеном Коновальцем, а потім - на правничому факультеті Львівського університету[5].
Сотник Української Галицької армії, перший комендант м. Щирця.
Загинув у бою з поляками в 1919 р. під Журавно біля Жидачева. Похований у селі Заболотці (нині Бродівський район Львівська область)[6], де на той час парохом села був його батько о. Іван Степанів.
22 червня 1923 року у Волоській церкві у Львові мало відбутися поминальне богослужіння за блаженної пам'яті Ананія Степаніва.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Автобіографія Олени Степанів. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Між двома війнами — «Ратуша», 6 листопада. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
- ↑ Життєпис Олени Степанів. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Розповідь про найсильніший український футбольний клуб Польщі. Частина ІІ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 4 грудня 2015.
- ↑ Винниківчани брати Йони — борці за Україну. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ Краєзнавча конференція у Бродах. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- ↑ † Поминальне богослужіння // Діло. — 1923. — Ч. 64 (9945) (23 червня). — С. 4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Білоніжка П. Ананій Степанів — відважний сотник УГА // Шлях перемоги. — 1995. — Ч. 42.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Луцький О., Науменко К. Степанів Ананія-Роман Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 494-495. ISBN 978-966-2067-65-1
|
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сотники УГА
- Народились 13 жовтня
- Народились 1890
- Померли 24 травня
- Померли 1919
- Українські спортовці
- Члени Спортового товариства «Україна»
- Футболісти «України» (Львів)
- Вояки Української Галицької Армії
- Персоналії:Щирець
- Загинули в боях за незалежну Україну
- Загиблі за незалежність Української держави у 1917 - 1921 рр. воїни українських збройних сил
- Уродженці Вишнівчика (Перемишлянський район)