Анатоль фон Бредов

Анатоль фон Бредов
нім. Anatol Graf von Bredow
Народився	7 січня 1859(1859-01-07) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер	22 березня 1941(1941-03-22) (82 роки) Ґжендзіце, Ґміна Старґард, Старгардський повіт, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща
Країна	Німецька імперія
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал кавалерії запасу
Рід	Bredowd
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Грифона (Мекленбург) Офіцер ордена Лепольда I Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Граф Анатоль Август Фрідріх Альбрехт фон Бредов (нім. Anatol August Friedrich Albrecht Graf von Bredow; 7 січня 1859, Потсдам — 22 березня 1941) — німецький воєначальник, генерал кінноти. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

Представник давнього дворянського роду. Після завершення кадетського корпусу 14 квітня 1877 вступив в 2-й Ганноверський драгунський полк №16 в Люнебурзі, з 1 липня 1882 року — полковий ад'ютант. З 2 липня 1886 року — ад'ютант 3-ї кавалерійської бригади в Штеттіні. 22 березня 1889 року переведений в 1-й гвардійський драгунський полк «Королева Великої Британії та Ірландії Вікторія» в Берліні, а незабаром після цього 1 квітня 1889 року був призначений в Генштаб. 24 березня 1890 року переведений в Генштаб Гвардійського корпусу. В 1892 році очолив ескадрон 1-го Бранденбурзького драгунського полку № 2 в Шведті. В 1894 році переведений у Великий Генштаб. 15 червня 1896 року направлений на службу до принца Фрідріха Леопольда. В жовтні 1896 року призначений першим офіцером Генштабу 17-ї дивізії. В 1898 році повернувся у Великий Генштаб. 4 листопада 1899 року представляв повноважного представника в Лондонській легації. З 17 серпня 1900 по 12 лютого 1902 року — військовий аташе в Лондоні. 13 лютого 1902 року повернувся у Великий Генштаб, а 22 березня був призначений командиром 1-го великокнязівського Мекленбурзького драгунського полку №17. З 22 березня 1907 року — командир 33-ї кавалерійської бригади. 19 квітня 1910 року вийшов на пенсію.

З початком Першої світової війни Бредов був відновлений на службі і призначений заступником командира 8-ї піхотної бригади. З 7 серпня 1914 року — командир головного резерву Позена. З 26 травня 1915 року — командир дивізії ландверу «Бредов», яка вийшла з головного резерву Позена і воювала на Східному фронті. 23 липня 1915 року вона була перейменована на 18-ту дивізію ландверу. З 4 вересня 1917 року — командир 3-го резервного корпусу. 24 лютого 1919 року остаточно пішов на пенсію.

Нагороди

• Столітня медаль
• Орден Червоного орла 3-го класу з бантом
• Орден Корони (Пруссія) 2-го класу
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Грифа, командорський хрест
• Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), командорський хрест
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Pour le Mérite (23 липня 1915)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• 27 серпня 1939 року з нагоди 25-ї річниці Танненберзької битви підвищений до генерала кінноти запасу як герой Першої світової війни.

Література

• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 189–190.
• Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1909. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1909, S. 99.