Анатій Віра Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатій Віра Юрійвна
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження 28 липня 1985(1985-07-28)
Очаків, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 24 лютого 2022(2022-02-24) (36 років)
Україна
(загинула під час удару)
Поховання Сербичани
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви російське вторгнення в Україну (з 2022) і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня

Віра Юріївна Анатій (28 липня 1985(1985-07-28), Очаків, Миколаївська область — 24 лютого 2022(2022-02-24), Україна) — лейтенант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, нагороджена Орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась у місті Очаків, Миколаївської області, в родині військових.

Отримала вищу педагогічну освіту[де?]. У 2007 році створила сім'ю з Іллею Анатолійовичем Анатієм — жителем села Сербичани. Виховували двох дітей — сина Сергія та доньку Маринку.

Пристала до лав Збройних сил у 2015 році, коли Україна вже давала відсіч російській агресії[1]. У 2016 році виконувала службово-бойові завдання у районі проведення антитерористичної операції.

Носила звання молодшого лейтенанта[1][2].

Загинула 24 лютого, у день вторгнення військ Російської Федерації на територію України, виконуючи свій військовий обов'язок на одному з кораблів ВМС, у який влучила ракета[2].

Поховали Віру Анатій 20 березня на сільському кладовищі села Сербичани[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 14 березня 2022 року — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;— нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4][5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Піцуряк, Христина (21 березня 2022). Була на кораблі, в який влучила ворожа ракета: Буковина попрощалася із Героїнею, яка загинула 24 лютого. molbuk.ua. Молодий буковинець. Процитовано 14 травня 2024.
  2. ↑ а б Була на кораблі, в який влучила ворожа ракета: Сокирянщина попрощалася із Героїнею Вірою Анатій. bukinfo.com.ua. БукІнфо. 21 березня 2022. Процитовано 14 травня 2024.
  3. ↑ На Буковині попрощалися зі загиблою військовою Вірою Анатій. Варта 1. 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2024.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №134/2022 Про відзначення державними нагородами України. president.gov.ua. 14 березня 2022. Процитовано 14 травня 2024.
  5. ↑ Виросла в сім’ї військових і була патріоткою: історія полеглої військової з Буковини Віри Анатій. bukinfo.com.ua. БукІнфо. 1 квітня 2024. Процитовано 14 травня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анатій_Віра_Юріївна&oldid=42575315