Андалузький ратонеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андалузький ратонеро
Походження Іспанія
Характеристики
Зріст 35 см - 40см
Вага 8 кг - 10 кг
Пес свійський (Canis lupus familiaris)


Андалузький ратонеро — норна порода мисливських собак, виведені для полювання за борсуками і лисицями. Інші назви - палубний собака, андалузький трактирний щуролов, ратонеро бодегуеро андалус. Хоробрі і життєрадісні собаки - компаньйони, не потребують складного догляду. Добре вживаються у квартирі.

Історія[ред. | ред. код]

Андалузький трактирний щуролов походить з XVII ст. Виведений на півдні Іспанії для знищення гризунів і полювання на диких тварин. Для селекції відбирали різних тер'єрів з ловецьким хистом і спритністю. Порода поширена в Іспанії, Португалії та Аргентині.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Собака з пропорційною тілобудовою і плямистим забарвленням. Має міцні щелпи і майже непомітний перехід від морди до чола. Трикутні вуха звисають вперед, а хвіст короткий від народження або його купірують. Лапи собаки завершуються округлими подушечками.

Характер[ред. | ред. код]

Любить людей, може потоваришувати з дитиною і вірно служить господарю. Самовпевненість і активний темперамент "іспанця" також виявляються у грайливості собаки.

Догляд[ред. | ред. код]

Жвавий характер змушує собаку до постійного руху. Тож чи не єдина вимога до утримання ратонеро бодегуеро - активні прогулянки. Важливо з раннього віку привчити палубного собаку до сусідства інших домашніх тварин, особливо - дрібних.

Харчування[ред. | ред. код]

Звиклий до співжиття з людьми харчується стравами домашньої кухні. Збалансований раціон і чиста питна вода - меню собаки. Важливо співвідносити розмір порції з рівнем фізичної активності собаки.[1]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чим не можна годувати собаку.