Андець чорний
| Андець чорний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Чорний андець (Еквадор)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Ampelion rubrocristatus (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Áндець чорний[2] (Ampelion rubrocristatus) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 20,5–21 см, вага 66 г. Птах має темно-сіре забарвлення, голова, крила і хвіст чорні, живіт і нижні покривні пера хвоста білі. Гузка і нижня частина спини поцятковані білими плямами. На рульових перах хвоста є білі смуги. На тімені є смуга рудих пер, які можуть ставати дибки. Очі червоні, дзьоб білий із чорним кінчиком. У молодих птахів верхня частина тіла оливкова або коричнева, поцяткована темними смужками. Нижня частина тіла в них рудувато-коричнева.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Чорні андеці поширені від Трухільйо на заході Венесуели через Колумбію, Еквадор і Перу до болівійського департамента Санта-Крус. Окремі популяції мешкають також в колумбійських гірських масивах Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта і Сьєрра-де-Періха. Чорні андеці живуть в тропічних і субтропічних гірських лісах на висоті від 2500 до 4050 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Чорні андеці харчуються фруктами і ягодами, ловлять в польоті комах. Гніздяться з лютого по серпень в Колумбії. В кладці 1 яйце.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Чорний андець -
Малюнок чорного андеця (автор д'Орбіньї, 1847 рік) -
Чорний андець (Перу)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ampelion rubrocristatus. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Cotingas, manakins, tityras, becards. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 02 серпня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Guy Kirwan, Graeme Green: Cotingas and Manakins. Londyn: Christopher Helm, 2011. ISBN 9780691153520.
- Jon Fjeldså, Niels Krabbe: Birds of the High Andes: A Manual to the Birds of the Temperate Zone of the Andes and Patagonia, South America. Zoological Museum and Apollo Books, ISBN 978-8788757163, S. 445 f.
- Thomas Schulenberg, Douglas F. Stotz, Daniel F. Lane: Birds of Peru. Princeton University Press, 2007, ISBN 978-0-691-04915-1, S. 488.
- Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 1, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8720-0, S. 627.
- Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 2, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8721-7, S. 541 f.
- Steven L. Hilty, John A. Gwynne, Guy Tudor: Birds of Venezuela. Princeton University Press, 2002, ISBN 978-0691092508, S. 649 f.
- Steven L. Hilty, William L. Brown: A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, 1986, ISBN 978-0691083728, S. 441 f;.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |