Анджело Карбоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне
Анджело Карбоне у 1991 році
Особисті дані
Народження 23 березня 1968(1968-03-23) (56 років)
  Барі, Італія
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Барі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1990 Італія «Барі» 53 (2)
1990–1995 Італія «Мілан» 30 (0)
1991–1992 →  Італія «Барі» 26 (1)
1992–1993 →  Італія «Наполі» 27 (0)
1994–1995 →  Італія «Фіорентина» 27 (4)
1995–1996 Італія «П'яченца» 30 (2)
1996 Італія «Реджяна» 6 (0)
1996–1999 Італія «Аталанта» 47 (0)
1999 Італія «Реджяна» 17 (1)
1999–2000 Італія «Пістоєзе» 16 (6)
2000 Італія «Тернана» 8 (1)
2001–2002 Італія «Пістоєзе» 27 (1)
2002–2005 Італія «Про Патрія» 47 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989–1990 Італія Італія U-21 8 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Анджело Карбоне (італ. Angelo Carbone, нар. 23 березня 1968, Барі) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Найбільших результатів досягнув виступаючи з «Міланом», у складі якого став чемпіоном Італії, а також володарем Суперкубка УЄФА, Міжконтинентального кубка та переможцем Ліги чемпіонів УЄФА. Крім цього грав за молодіжну збірну Італії, з якою бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 1990 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 23 березня 1968 року в місті Барі. Вихованець футбольної школи клубу «Барі». Дебютував в основній команді в сезоні 1988/89, в якому «Барі» вийшов в Серію A. У наступному році команда зайняла 10-е місце в чемпіонаті і виграла Кубок Мітропи.

Після цього Анджело Карбоне був придбаний «Міланом» за бажанням тренера Арріго Саккі[1]. У тому ж році він став одним з головних героїв переможного Суперкубка Європи і Міжконтинентального кубка[2], а також дебютував у Кубку чемпіонів, провівши в турнірі 2 гри і забивши гол у дебютному матчі проти «Брюгге». Після завершення сезону 1990/91 і приходу нового тренера Фабіо Капелло Карбоні був відданий в оренду[2], спочатку в «Барі», а потім в «Наполі»[3]. У сезоні 1993/94 Анджело Карбоне повернувся в «Мілан» і виграв з «россонері» Серію A і Лігу чемпіонів. Але в 1994 році клуб знову віддав його в оренду, і по закінченні сезону Карбоні покинув Мілан, перейшовши в «П'яченцу»[4].

У 1996 році Карбоні пішов в «Реджяну»[5], а потім в «Аталанту». У 1999 він знову зіграв кілька матчів за «Реджяну», а потім перейшов в «Пістоєзе», а у 2000 році грав в оренді в «Тернані».

2002 року перейшов до клубу «Про Патрія» з Серії С1, за який відіграв 3 сезони. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Про Патрія» у 2005 році[2][6].

Після завершення кар'єри гравця був спортивним директором «Про Патрії»[6], а пізніше працював скаутом «Мілану»[7][7]. В 2010 році взяв участь в Кубку Легенд, на якому зайняв 4 місце.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 1989—1990 років залучався до складу молодіжної збірної Італії і став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи 1990 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1993–1994
«Барі»: 1990
«Мілан»: 1990
«Мілан»: 1990
«Мілан»: 1993–94

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ОСНОВНИЙ СКЛАД / АНДЖЕЛО КАРБОНЕ. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  2. ↑ а б в Angelo Carbone. magliarossonera.it (Italian) . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
  3. ↑ Salvio Passante (15 квітня 2010). Carbone a Tutto Napoli: "Europa, si può. Barreto? No, Pocho". tuttomercatoweb.com (Italian) . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 15 квітня 2015.
  4. ↑ Angelo CARBONE (італ.). Magliarossonera.it. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 18 червня 2014.
  5. ↑ LA ROSA BIANCOROSSA NEL CAMPIONATO 1995/1996. storiapiacenza1919.it (Italian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
  6. ↑ а б La Pro Patria silenziosa va a Sassuolo in cerca di riscatto. varesenews.it (Italian) . 25 листопада 2006. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  7. ↑ а б Bruno Galvan (29 червня 2011). Angelo Carbone: "Confermo la trattativa per Marek, ma non è così facile". calcionapoli24.it (Italian) . Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 15 квітня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

В Антоніолі • В Перуцці • В Фіорі • З Бенедетті • З Костакурта • З Краверо • З Гарз'я • З Ланна • З Россіні • П Карбоне • П Ді Каніо • П Фузер • П Лентіні • П П'ячентіні • П Сальваторі • П Строппа • П Вентурін • П Дзанончеллі • Н Брешіані • Н Казірагі • Н Бузо • Н Сімоне • Тренер: Чезаре Мальдіні
Італія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анджело_Карбоне&oldid=37232270