Андреа Гінвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа Гінвуд
Народилася 20 століття
Країна  Австралія
Діяльність environmental scientist
Alma mater Університет Едіт Ковенd
Університет Монаша[1][2]
Галузь environmental epidemiologyd
Заклад ЮНЕП
Університет Едіт Ковенd[1]
Environment Protection Authority Victoriad[1]

Андреа Гінвуд — учена-екологиня, зокрема експертка із впливу навколишнього середовища на здоров'я людини.

Під час отримання докторської освіти в Університеті Монаш, Мельбурн (Австралія), вона була лідеркою технічних і наукових груп, урядовою консультанткою і членом різних організацій.

Однією з головних проблем, яку підняла докторка Гінвуд, є відкритий доступ для досліджень. Дійсно, за її словами, «бідніші країни повинні мати набагато більше відкритого доступу для досліджень, тому що вони часто частіше страждають від наслідків зміни клімату і тому потребують новітніх технологій або інших рішень, щоб спробувати обмежити наслідки»[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Професійна кар'єра Андреа Гіндвуд включала, з одного боку, надання стратегічних консультацій уряду з різних питань, пов'язаних із навколишнім середовищем: аналіз речовин, що руйнують озоновий шар, якість повітря, вплив біорізноманіття та нові забруднювачі.

З іншого боку, з 2002 по 2017 рік вона була доцентом Університету Едіт Ковен в Перті (Західна Австралія) і була призначена членом і віце-президентом Управління охорони навколишнього середовища Західної Австралії, а також членом адміністративного суду. штату Західна Австралія.

З 2017 по 2021 рік вона була першою головною науковою співробітницею Управління охорони навколишнього середовища (англійською мовою EPA) у Вікторії (Австралія). Там вона розробила програми для посилення ролі EPA як наукової організації та проведення превентивної роботи щодо впливу забруднення та відходів на громади та довкілля.

З 2021 року працює в Програмі навколишнього середовища (англ. UNEP) Організації Об'єднаних Націй (ООН)[4][5].

Доробок[ред. | ред. код]

Від забруднення до рішення, глобальна оцінка морського сміття та пластику. Звіт Програми ООН з навколишнього середовища

Наукові статті[ред. | ред. код]

  • Пренатальний вплив сумішей стійких хімічних речовин навколишнього середовища та результати розвитку плода в Західній Австралії, 2022 р.[6]
  • Пропозиції щодо покращення характеристики ризику від впливу Per та поліфторованих алкільних речовин (PFAS), 2020 р.[7]
  • Пер- та поліфторалкільні речовини в качках і взаємозв'язок із концентраціями у воді, осаді та ґрунті, 2020 р.[8]
  • Викиди газоподібних забруднюючих речовин від лабораторних пожеж рослинності з п'яти поширених типів рослинності в Західній Австралії, 2020 р.[9]
  • Коефіцієнти викидів і склад PM2,5 від лабораторного спалювання п'яти типів рослинності Західної Австралії, 2019 р.[10]
  • Нові та застарілі забруднювачі через градієнти землекористування та ризик для водних екосистем, 2019 р.[11]
  • Прозапальний вплив твердих часток на епітеліальні клітини пов'язаний з елементним складом, 2018 р.[12]
  • Вплив низького рівня кадмію та серцево-судинні наслідки у літніх австралійських жінок: когортне дослідження, 2017 р.[13]
  • Вплив металів на вагітних жінок у Західній Австралії, 2011 р.[14]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://www.unep.org/people/andrea-hinwood
  2. ↑ https://trove.nla.gov.au/work/35664350
  3. ↑ researchaether (1 вересня 2022), Focused on solutions, Research Aether (амер.)
  4. ↑ Sustainability needs to enter the academic mainstream, LERU (англ.), архів оригіналу за 29 липня 2022, процитовано 25 квітня 2023
  5. ↑ Open, accessible and transparent environmental science - Andrea Hinwood, UNEP's Chief Scientist (eu-ES)
  6. ↑ Lazarevic, Nina; Barnett, Adrian G.; Sly, Peter D.; Callan, Anna C.; Stasinska, Ania; Heyworth, Jane S.; Hinwood, Andrea L.; Knibbs, Luke D. (1 березня 2022), Prenatal exposure to mixtures of persistent environmental chemicals and fetal growth outcomes in Western Australia, International Journal of Hygiene and Environmental Health (англ.) (240): 113899, doi:10.1016/j.ijheh.2021.113899, ISSN 1438-4639
  7. ↑ Mikkonen, Antti T.; Martin, Jennifer; Dourson, Michael L.; Hinwood, Andrea; Johnson, Mark S. (2021-03), Suggestions for Improving the Characterization of Risk from Exposures to Per and Polyfluorinated Alkyl Substances, Environmental Toxicology and Chemistry (англ.) (3): 871—886, doi:10.1002/etc.4931, ISSN 0730-7268 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |number= та |issue= (довідка)
  8. ↑ Sharp, Simon; Sardiña, Paula; Metzeling, Leon; McKenzie, Rob; Leahy, Paul; Menkhorst, Peter; Hinwood, Andrea (2021-03), Per‐ and Polyfluoroalkyl Substances in Ducks and the Relationship with Concentrations in Water, Sediment, and Soil, Environmental Toxicology and Chemistry (англ.) (3): 846—858, doi:10.1002/etc.4818, ISSN 0730-7268 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |number= та |issue= (довідка)
  9. ↑ Dong, Trang T. T.; Hinwood, Andrea L.; Callan, Anna C.; Stock, William D. (1 червня 2020), Emissions of gaseous pollutants from laboratory-based fires of vegetation from five common vegetation types in Western Australia, Atmospheric Pollution Research (англ.) (6): 180—189, doi:10.1016/j.apr.2020.03.015, ISSN 1309-1042 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |number= та |issue= (довідка)
  10. ↑ Dong, Trang T. T.; Stock, William D.; Callan, Anna C.; Strandberg, Bo; Hinwood, Andrea L. (10 лютого 2020), Emission factors and composition of PM2.5 from laboratory combustion of five Western Australian vegetation types, Science of The Total Environment (англ.) (703): 134796, doi:10.1016/j.scitotenv.2019.134796, ISSN 0048-9697
  11. ↑ Sardiña, Paula; Leahy, Paul; Metzeling, Leon; Stevenson, Gavin; Hinwood, Andrea (10 грудня 2019), Emerging and legacy contaminants across land-use gradients and the risk to aquatic ecosystems, Science of The Total Environment (англ.) (695): 133842, doi:10.1016/j.scitotenv.2019.133842, ISSN 0048-9697
  12. ↑ Shao, Jingyi; Wheeler, Amanda J.; Chen, Ling; Strandberg, Bo; Hinwood, Andrea; Johnston, Fay H.; Zosky, Graeme R. (1 липня 2018), The pro-inflammatory effects of particulate matter on epithelial cells are associated with elemental composition, Chemosphere (англ.) (202): 530—537, doi:10.1016/j.chemosphere.2018.03.052, ISSN 0045-6535
  13. ↑ Deering, Kane E.; Callan, Anna C.; Prince, Richard L.; Lim, Wai H.; Thompson, Peter L.; Lewis, Joshua R.; Hinwood, Andrea L.; Devine, Amanda (1 березня 2018), Low-level cadmium exposure and cardiovascular outcomes in elderly Australian women: A cohort study, International Journal of Hygiene and Environmental Health (англ.) (2): 347—354, doi:10.1016/j.ijheh.2017.12.007, ISSN 1438-4639 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |number= та |issue= (довідка)
  14. ↑ Callan, Anna C.; Ramalingam, Malarvili; Hinwood, Andrea L.; Concanen, Karyn; Boyce, Mary; Heyworth, Jane; Odland, Jon Øyvind (13 вересня 2011), METALS EXPOSURE IN PREGNANT WOMEN IN WESTERN AUSTRALIA, ISEE Conference Abstracts (англ.) (1): isee.2011.01087, doi:10.1289/isee.2011.01087, ISSN 1078-0475 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |number= та |issue= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Гінвуд&oldid=39681886