Андре Ноке
| Андре Ноке | |
|---|---|
| фр. André Nocquet | |
| Ім'я при народженні | фр. Auguste André Nocquet[1] |
| Народився |
30 липня 1914[1] Праек[1] |
| Помер |
12 березня 1999[1] (84 роки) Мель[d][1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | aikidoka |
| Відомі учні | Jean-Daniel Cauhépéd |
| Знання мов | французька |
Андре Нокке (30 липня 1914 — 12 березня 1999) — французький сенсей з айкідо, який отримав 8 Дан. Він був одним з небагатьох неяпонців, які займалися цим бойовим мистецтвом.
Раннє життя[ред. | ред. код]
У молоді роки Ноке вивчав греко-римську боротьбу. Він почав практикувати джиу-джитсу у 1937 році під наставництвом ізраїльського професора Моше Фелденкрайза. Пізніше Мікіносуке Каваїші завітав до додзьо Фелденкрайза, щоб навчати айкідо. Тоді Ноке став учнем Каваїші.
Кар'єра айкідо[ред. | ред. код]
У 1954 Ноке, заохочений Тадаші Абе, вирушив до Японії, щоб зустрітися з Моріхеєм Уєсібою і вивчати айкідо в додзьо Айкікай Гомбу. Нокке залишився там на 3 роки (1955-57 роки). Він жив у додзьо. Анде Ноке був одним з двох єдиних неяпонців, які отримали таку привілегію у ті часи. Іншим таким учнем був Террі Добсон. Йому було важко там, будучи людиною із заходу серед практично ніяких більше неяпонців-айкідістів у той період.
Протягом першого періоду, коли Нокке був у Гомбу, він був єдиними учі-деши. Згодом Набайоши Тамура й Масамічі Норо почали проживати там. Ноке й Тамура, які тоді обидва мали перший Дан, навчалися разом.
Він повернувся до Франції улітку 1958. Ноке навчав з Тадаші Абе, коли останній приїхав до Франції. У 1959—1960 Абе повернувся до Японії, лишаючи Ноке викладати у Франції. Він отримав 8 Дан у 1985 від Французької федерації айкідо, у які був.
Нокке заснував Історичну групу айкідо Анде Нокке (GHAAN) у 1988 році як структурну одиницю Французької федерації айкідо та будо (FFAB), яку очолював Тамура Сенсей. Ця організація дала йому можливість викладати самостійно, беручи участь у технічній організації FFAB. Після своєї смерті Нокке залишив технічне керівництво своєю групою своїм чотирьом найдосконалішим учням (шостий Дан) Жо Кардо †, Клоду Жентілю, Клоду Себілю та Ерве Дізьєну.
Список літератури[ред. | ред. код]
- O'Sensei Morihei Ueshiba: Presence and Message (1975) — спочатку опубліковано французькою мовою в 1975 році як Présence et Message і перекладено англійською Робертом Корнманом на прохання автора, згодом опубліковано в 1994 (приватне видання) і у 2016 (Amazon). Збірка роздумів про філософію засновника айкідо разом із близько 80 фотографіями Моріхея Уесіби, Кісхомару Уесіби, Коічі Тохея та ін.
- Aikido: Heart and Sword (1991) — спочатку опубліковано французькою мовою в 1991 році як Le Coeur Épée і згодом перекладено англійською мовою в 1996 році Aiki News. Автор інтенсивно тренувався в Японії, і ця книга містить деякі його погляди на вчення О'Сенсея та основу духу Айкідо.
- «Нокке, Андре». Енциклопедія айкідо. 2007 рік. Журнал Айкідо
- «Повернення до Японії». Енциклопедія айкідо. 2007 рік. Журнал Айкідо
- «Серцем і мечем». Бібліографія журналу Айкідо. 2007 рік. Журнал Айкідо
- «Присутність і повідомлення». Бібліографія журналу Айкідо. 2007 рік. Журнал Айкідо
- «Принципи Айкідо». Ексклюзивна стаття Андре Ноке (англійською).
- «Сила японського духу». Ексклюзивна стаття Андре Ноке (англійською).
- «Серце проти меча». Ексклюзивна стаття Андре Ноке (англійською).
- «Айкідо — єднання тіла і духу». Ексклюзивна стаття Андре Ноке (англійською).