Андрущенко Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрущенко Микола Анатолійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 28 квітня 1984(1984-04-28)
Джанкойський район (1921—2023), Кримська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 червня 2016(2016-06-18) (32 роки)
Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Дніпро
Псевдо «Крим»
Військова служба
Роки служби 2014—2016
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  ГУР
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня

Мико́ла Анато́лійович Андру́щенко (28 квітня 1984, с. Цілинне, Джанкойський район, Кримська область, УРСР — 18 червня 2016) — український розвідник, старший солдат Збройних сил України. Загинув за Батьківщину під час російсько-української війни. Позивний «Крим».

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Андрущенко народився у північному Криму, в селі Цілинне Джанкойського району. Мешкав у місті Джанкой.

2014 року, під час російської збройної агресії проти України, пішов добровольцем до українського війська. Старший розвідник роти глибинної розвідки 74-го окремого розвідувального батальйону. В грудні 2014 року був нагороджений орденом «За мужність».

Загинув 18 червня 2016 року, після 22 години, внаслідок підриву на протипіхотній стрибучій міни з «розтяжкою». Рота глибинної розвідки щойно встановила апаратуру для прослуховування і рушила вздовж лінії розмежування. Командир роти майор Сергій Лобов зупинив основну групу і з двома солдатами пройшов ще 50 метрів. Тоді хлопці і натрапили на «розтяжку». Старший розвідник Андрущенко йшов першим, і почувши, як спрацювала міна, крикнув товаришам. Він ще зробив крок їй назустріч, щоб своїм тілом прикрити побратимів. Командир роти був поранений у голову, солдат Бумагін дістав поранення рук та ніг. Коли основна розвідгрупа прибігла на звуки вибуху, всі троє були при тямі. Микола Андрущенко просив побратимів полишити його і рятувати решту, він загинув першим. Командувач роти Сергій Лобов помер під час транспортування до шпиталю.

Поховали кримчанина Миколу Андрущенка на Краснопільському кладовищі міста Дніпро. У нього залишився син.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014)

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений

  • орденом «За мужність» II ступеня (23.07.2016, посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]