Анна Брауншвейзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Брауншвейзька
нім. Anna von Braunschweig
Народилася 1390
Брауншвейг, Священна Римська імперія
Померла 10 серпня 1432(1432-08-10)
Інсбрук
Поховання Stift Stams Austrian Graved
Конфесія католицтво
Рід Вельфи
Батько Frederick I, Duke of Brunswick-Lüneburgd
Мати Anna of Saxe-Wittenbergd
У шлюбі з Фрідріх IV
Діти Сигізмунд, Margaretha of Habsburgd[1][2], Wolfgang von Habsburgd[2] і Hedwig von Habsburgd[2]

Анна Брауншвейзька (нім. Anna von Braunschweig), або Анна Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Anna von Braunschweig-Lüneburg) та Анна Брауншвейг-Геттінгенська (нім. Anna von Braunschweig-Göttingen; бл. 1390, Брауншвейг, герцогство Брауншвейг-Вольфенбюттель [3] — 11 серпня 1432, Інсбрук, графство Тіроль) — принцеса з дому Вельфів, уроджена принцеса Брауншвейг-Люнебурзька, дочка Фрідріха I. Дружина ерцгерцога Фрідріха IV; в шлюбі — графиня Тироля та ерцгерцогиня Австрійська.

Біографія[ред. | ред. код]

Ганна Брауншвейзька народилася близько 1390 року в Брауншвейзі. Вона була дочкою Фрідріха I, герцога Брауншвейг-Вольфенбюттеля, що потім носив титул герцога Брауншвейг-Люнебурга і Анни Саксен-Віттенберзької[de] , принцеси з дому Асканіїв.

В Інсбруку 11 червня 1411 її видали в шлюб з удівцем Фрідріхом IV (1382 — 24.6.1439), графом Тироля і ерцгерцогом Австрійським, який першим шлюбом був одружений з Єлизаветою Пфальцською[de]. У шлюбі народила чотирьох дітей[4][5]:

  • Маргарита (1423 — 09.06.1424), принцеса Австрійська та Тірольська, померла в дитячому віці;
  • Гедвіга (1424 — 21.02.1427 / 1432), принцеса Австрійська і Тірольська, померла в дитячому віці;
  • Вольфганг (нар. і пом. 16.02.1426), принц Австрійський та Тірольський, помер відразу після народження;
  • Сигізмунд (26.10.1427 — 04.03.1496), ерцгерцог Передньої Австрії та граф Тироля під ім'ям Сигізмунда Багатого, в 1449 році поєднувався першим шлюбом з Елеонорою Шотландською (1433 — 20.11.1480), принцесою з дому Стюартів, у 1484 року одружився другим шлюбом з Катаріною Саксонською (1468—1524), принцесою з дому Веттінів, нащадків не залишив.

Ставши ерцгерцогинею та графинею, Анна не втратила зв'язку зі своєю сім'єю в Брауншвейзі. У квітні 1421 року в Енсісгеймі вона зустрілася з матір'ю. 1425 року деякий час у неї в Інсбруку гостювала сестра Катаріна, графиня Шварцбург-Бланкенбурзька. З 1430 по 1432 роки неодноразово до неї приїжджав двоюрідний брат Вільгельм, герцог Брауншвейг-Вольфенбюттеля.

У перші роки шлюбу Анна не виявляла жодної активності у державних справах. У червні 1414 року ерцгерцогиня прибула на рейхстаг у Констанці, де особисто, хоч і безуспішно, закликала вибірників обрати імператором її чоловіка. Після повернення з Констанци і до початку 1417 року вона проживала на півдні графства Тіроль, головним чином в Кальтерні.

З 1418 по 1428 рік активно займалася державними справами. Навесні 1419 року, за відсутності чоловіка, який перебував у володіннях на території Внутрішньої Австрії, Анна, яка керувала його ім'ям, уклала мирну угоду з єпископом Трента. З літа 1419 по осінь 1421 року направила свого представника, разом з кількома радниками, в Ельзас і Швабію для укладання фінансових угод та політичних угод.

Анна Брауншвейзька померла 11 серпня 1432 року в Інсбруку і була похована в Австрійська усипальниця[de] у монастирі святого Іоанна Хрестителя[de] у місті Штамсі[6].

Нащадки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dr. Constant v. Wurzbach Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 7. — S. 2.
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. Korotin, 2016, с. 115.
  4. Habsburg. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 21 березня 2022.
  5. Wie aus Friedrich IV. «Friedl mit der leeren Tasche» wurde
  6. Maike Vogt-Lüerssen. Das Klosterstift Stams. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 21 березня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • Korotin I. Lexikon österreichischer Frauen : [нім.]. — Wien : Böhlau Verlag, 2016. — P. 115. — 4248 p. — ISBN 978-3-20-579590-2.
  • Vanková L. Fachtexte des Spätmittelalters und der Frühen Neuzeit: Tradition und Perspektiven der Fachprosa- und Fachsprachenforschung : [нім.]. — Berlin : De Gruyter, 2014. — Vol. VII. — P. 121. — 243 p. — (Lingua Historica Germanica). — ISBN 978-3-11-035328-0.

Посилання[ред. | ред. код]