Антоній (Москаленко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Антоній
Москаленко Володимир Іванович
Архієпископ Антоній
* Єпископ Переслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії УПЦ МП
Інтронізація: 30 січня 1991
Церква: Російська православна церква
Попередник: Модест (Нікітін)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Діяльність: священник
Народження: 29 вересня 1940(1940-09-29) (83 роки)
Хабаровськ
Священство: 12 жовтня 1969
Чернецтво: 13 квітня 1970
Єп. хіротонія: 13 жовтня 1985
 
Автограф:

Нагороди:

Орден Дружби (Російська Федерація)
Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня орден святого преподобного Серафима Саровського II ступеня Орден преподобного Сергія Радонезького орден святителя Інокентія, митрополита московського і коломенського Почесна грамота Президента Російської Федерації
орден Благородства орден Пошани Dostyk Order of grade II
орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня орден святого преподобного Паїсія Величковського ІІ ступеня

CMNS: Антоній у Вікісховищі

Архієпи́скоп Анто́ній (в миру Володимир Іванович Москаленко; 29 вересня 1940, Хабаровськ) — архієрей Російської православної церкви, колишній архієпископ Уральський і Актюбинський.

Біографія[ред. | ред. код]

Архієпископ Уральський і Гур'євський Антоній (Москаленко Володимир Іванович) народився 29 вересня 1940 року в Хабаровську. У 1958 році закінчив середню школу. У 1960—1964 роках служив на Тихоокеанському флоті на підводному човні. Після демобілізації стає іподияконом архієпископа Іркутського Веніаміна (Новицького). У 1965—1969 роках здобував юридичну освіту в Іркутському державному університеті, який успішно закінчив[1].

27 вересня 1969 висвячений у сан диякона в Новосибірську архієпископом Новосибірським і Барнаульський Павлом (Голишевим). 12 жовтня 1969 висвячений на священика. 20 жовтня 1969 призначається настоятелем Микільської церкви селі Великий Улуй Красноярського краю. 13 квітня 1970 пострижений у чернецтво з ім'ям на честь Антонія Києво-Печерського. У цьому ж році вступає до Московської духовної семінарії. 15 серпня 1970 призначається другим священиком Троїцької церкви Красноярська. Після успішного закінчення семінарії у 1973 році вступає до Московської духовної академії, яку в 1977 році закінчує теж успішно. З серпня 1977 призначається настоятелем св. Троїцької церкви Томська[1].

Духовна служба[ред. | ред. код]

5 жовтня 1981 призначається настоятелем св. Михайлівської церкви міста Дунаївці Хмельницької області в Україні. Кожна духовна посада була позначена здібностями та особистими якостями священика. Це у 1984 році було помічено митрополитом Київським Філаретом і архімандрит Антоній призначається Керуючим справами екзарха і настоятелем головного Кафедрального Собору Києва, пізніше митрополит Філарет рекомендує священика для висвячення в сан єпископа.

В результаті Постановою святійшого Патріарха Пимена і синоду від 4 жовтня 1985 архімандриту Антонію (Москаленко) визначено бути єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії.

Хіротонія архімандрита Антонія в єпископи Переяслав-Хмельницького та вікарія Київської єпархії відбулася 13 жовтня 1985 у Володимирському Соборі. Хіротонію очолив митрополит Філарет. Здібності керівника єпископа Антонія привели його у 1986 році до самостійної кафедри Чернівецької та Буковинської, де його стараннями було відкрито 90 парафій, висвячено 150 священиків[1].

23 листопада 1990 Указом митрополита Київського Філарета відправлений у розпорядження Патріарха Московського і всієї Русі. Ухвалою синоду РПЦ від 30 січня 1991 утворена Уральська і Гур'ївська єпархія, до складу якої увійшли такі області: Актюбінська, Гур'ївська, Мангишлацька, Уральська, Тургайська, Костанайська. Єпископ Антоній був призначений правлячим архієреєм[1].

Стараннями архієпископа Антонія відкрито Уральський жіночий монастир на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Число парафій зросло з 22 до 50. За визначний вклад у розбудову релігійного життя 25 лютого 1997 Святійшим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II архієпископ Антоній возведений у сан архієпископа[1].

Плідною працею архієпископа Антонія будуються і реставруються храми, він здійснює численні робочі поїздки в країни далекого і ближнього зарубіжжя, веде листування з політичними діячами, вносить до парламенту Республіки пропозиції. За ініціатиою Президента Н. А. Назарбаєва архієпископа вводять до складу Асамблеї народу Казахстану. Весь свій час віддає на проповіді миру, злагоди і патріотизму в Республіці Казахстан. У лютому 2009 року було добудовано нову будівлю Єпархіального Управління, на відкритті якого були присутні представники влади, шановні люди Казахстану та країн СНД, що також показує діяльність Архієпископа Антонія з підвищення авторитету православної церкви[1].

27 травня 2022 р. рішенням синоду Російської православної церкви почислений на спокій з місцеперебуванням до Уральску.

Нагороди[ред. | ред. код]

Архієпископ Антоній удостоєний церковних нагород:

  • орден прп. Сергія Радонезького II ступеня;
  • орден прп. Даниїла Московського П ступеня;
  • орден свт. Інокентія, митрополита Московського П ступеня;
  • орден Марії Магдалини Польської православної церкви;
  • орден Паіссія Величковського II ступеня Православної Церкви Молдови (2009 рік);
  • орден прп. Серафима Саровського II ступеня (2010 рік)[1]

Світські нагороди:

  • 2001 р. — Ювілейна медаль — 10 років Незалежності Республіки Казакстан;
  • 2005 р. — Ювілейна медаль — 10-річчя Конституції Республіки Казакстан;
  • 2005 р. — Орден «Дружби» II ступеня;
  • 2008 р. — Ювілейна медаль 10-річчя м. Астани,
  • 2010 р. — орден «Парасат».
  • Ювілейна медаль «200 років консульської служби міністерства Закордонних справ РФ»
  • пам'ятна медаль морського флоту[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Архиепископ Уральский и Гурьевский Антоний на сайте Уральской епархии. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 10 червня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]