Антоні Хрущель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоні Хрущель
пол. Antoni Chruściel
Народився 16 червня 1895(1895-06-16)[1]
Ґнєвчина Ланьцуцка, Ґміна Триньча, Переворський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер 30 листопада 1960(1960-11-30)[1] (65 років)
Вашингтон, США[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Республіка Польща
Діяльність офіцер
Alma mater Wyższa Szkoła Wojennad
Знання мов польська
Учасник Перша світова війна, Варшавське повстання 1944 року і Друга світова війна
Військове звання бригадний генерал
Нагороди
золотий хрест Заслуги Великий Хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі лицарський хрест ордена Virtuti Militari Gold Cross of the Virtuti Militari срібний хрест ордена Virtuti Militari бронзова медаль «За довголітню службу» Хрест Армії Крайової Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Хрест Незалежності Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Військовий Хрест Карла

Антоні Хрущель (пол. Antoni Chruściel; 16 червня 1896 — 30 листопада 1960, Вашингтон) — генерал бригади Війська Польського. Один з керівників Варшавського повстання 1944.

Після початку Першої світової війни, вступив в Східний легіон, а в вересні, після розпуску легіону, — до австрійської армії. Після закінчення офіцерських курсів командував ротою в 90-му піхотному полку з Ярослава. Його підрозділ, єдиний в австрійській армії, повернулося після поразки у війні в 1918 у свій гарнізон зі зброєю та спорядженням.

З грудня 1918 служив у Війську Польському на різних посадах в 14-му піхотному полку (з 1919 — капітан), з 1922 — в 42-му піхотному полку. Одночасно вивчав право у Львівському університеті Яна Казимира. У жовтні 1923 був переведений в 1-й кадетський корпус імені маршала Юзефа Пілсудського, де командував ротою. З 1926 — майор. З травня 1927 — командир 2-го батальйону в 6-му полку стрільців в Стрию. У 1929—1931 навчався у Вищій військовій школі у Варшаві. Після закінчення школи і отримання кваліфікації офіцера Генерального штабу, з 1 вересня 1931 був викладачем в піхотному навчальному центрі в Рембертові. З грудня 1931 — підполковник. З 1934 — викладач тактики у Вищій військовій школі.

В 1939 брав участь в обороні Модлинської фортеці, після капітуляції якої був узятий в полон німцями, поміщений в транзитний табір Сольдау в Дзядові, звідки в кінці жовтня 1939 втік.

Армія Крайова[ред. | ред. код]

Докладніше: Армія Крайова

У червні-вересні 1940 — начальник III відділу командування округу Союзу збройної боротьби «Варшава-місто». У жовтні 1940 — травні 1941 — начальник штабу і заступник командувача округом «Варшава-місто». З червня 1941 — комендант округу Армії Крайової (АК) «Варшава». Псевдоніми — «Монтер», «Сокіл», «Конар», «Нурт» та інші. З 10 серпня 1942 — полковник. Під час Варшавського повстання 1944 командував повстанськими частинами. У вересні 1944, після перейменування підрозділів АК — командир Варшавського корпусу АК. 14 вересня 1944 проведений в бригадні генерали.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]