Антропокосмізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антропокосмізм — (від давньогрец. ανθρωπος — людина, κόσμος — організований світ)  — концепція світогляду, згідно з якою людство має прагнути мети, визначеної природою. Ця ідея була запропонована українським біологом Миколою Холодним, який використовує поняття природи в контексті Всесвіту. Антропокосмізм контрастує з антропоцентризмом, оскільки Холодний вважає піднесення людини над природою компенсаторним явищем, спричиненим страхом перед нею. Натомість антропокосмізм пропонує бачити людину всередині природи, а не поза нею.

Історія[ред. | ред. код]

Однією з центральних ідей філософа Григорія Сковороди було поняття сродної праці, яка є не тільки засобом, а й сенсом життя[1]. Сродна праця - це покликання людини, а антропокосмізм - шлях до пошуку покликання людства[2].

Література[ред. | ред. код]

Холодный Н.Г. Избранные труды. – Киев Наукова Думка 1982. (рос.)

Турпак Н.В. Українознавство.–К.: НДІ українознаства МОН України 2010/3 стр. 205-209

  1. Сродна праця і філософія Сковороди. www.kovaliv.kiev.ua. Процитовано 12 квітня 2023.
  2. Повна версія. archive.ndiu.org.ua. Процитовано 12 квітня 2023.