Апофіка
Апофі́ка, апоте́ка (грец. αποθηκάι, αποθήκη) — чиста, світла, суха, добре провітрювана комора (на відміну від льоху — холодного, вогкого, темного; і прикомірка — комори теплої, сухої, темної, але не провітрюваної); використовувалася для зберігання борошна, круп, а потім сухих трав, пряностей, олії, горіхів, сухих фруктів[1].
Також апофікою називалося спеціально обладнане місце для зберігання та продажу (переважно оптового) приїжджими торговцями своїх товарів місцевим купцям на території Візантії; місце сплати мита[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Апофіка, апотека // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.