Апініс Едгар Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апініс (Апін) Едгар Петрович
латис. Edgars Apinis
Народився 5 квітня 1902(1902-04-05)
Рига, Російська імперія
Помер 30 березня 1957(1957-03-30) (54 роки)
Рига, Латвійська РСР, СРСР
Поховання Кладовище Райнісаd
Країна  СРСР
Національність латиш
Учасник німецько-радянська війна
Посада мер Ригиd
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Едгар Петрович Апініс (Апін) (5 квітня 1902(19020405), місто Рига, тепер Латвія — 30 березня 1957, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний і комуністичний діяч, 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії, голова Ризького міськвиконкому, голова Верховної ради Латвійської РСР. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Член ЦК Комуністичної партії Латвії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника-металіста. У 1915 році закінчив початкову школу.

З 1915 року — учень слюсаря та слюсар автозаводу в місті Рибінську Ярославської губернії. У 1918 році вступив до комсомолу, працював секретарем комітету комуністичної спілки молоді міста Рибінська.

Член РКП(б) з 1919 року.

У жовтні 1919 року добровільно вступив до Червоної армії, учасник громадянської війни в Росії. До травня 1926 року — політпрацівник та командир у Червоній армії. Воював на Південному і Південно-Західному фронтах, з 1923 по 1926 рік — учасник боїв з басмачами в Туркестані.

З 1926 року — на партійній та господарській роботі.

У 1931—1933 роках — студент Ленінградського інституту сталі. Продовжив навчання в Промисловій академії.

Потім — на партійній та профспілковій роботі в Сталінградській області.

З січня по липень 1941 року — секретар Валкського повітового комітету КП(б) Латвії.

У 1941—1945 роках — політпрацівник у Червоній армії на Південному (з серпня 1941 по лютий 1942 року) та Північно-Західному фронтах (з листопада 1942 по липень 1943). З червня 1944 року служив помічником начальника 1-го відділення штабу 43-ї гвардійської латиської стрілецької дивізії 22-ї армії 2-го Прибалтійського фронту, був на політичній роботі в 125-му гвардійському стрілецькому полку 43-ї гвардійської латиської стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни.

У 1945—1951 роках — секретар Ризького міського комітету КП(б) Латвії.

У серпні 1951 — 1952 року — голова виконавчого комітету Ризької міської ради депутатів трудящих.

У 1952—1956 роках — 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії.

У 1955 — 30 березня 1957 року — голова Верховної ради Латвійської РСР.

Помер 30 березня 1957 року після важкої тривалої хвороби в місті Ризі. Похований 3 квітня 1957 року на цвинтарі Райніса у Ризі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]