Аргазинське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Аргазинське водосховище
55°24′ пн. ш. 60°24′ сх. д. / 55.400° пн. ш. 60.400° сх. д. / 55.400; 60.400Координати: 55°24′ пн. ш. 60°24′ сх. д. / 55.400° пн. ш. 60.400° сх. д. / 55.400; 60.400
Країна  Росія
Розташування Челябінська область
Висота над р. м. 269 м
Довжина 11 км
Площа 102 км²
Об'єм 650 кубічний гектометр
Вливаються Міас
Виливається Міас
Рік наповнення 1946
Аргазинське водосховище. Карта розташування: Росія
Аргазинське водосховище
Аргазинське водосховище
Аргазинське водосховище (Росія)
Мапа
CMNS: Аргазинське водосховище у Вікісховищі

Аргазинське водосховище (рос. Аргазинское водохранилище; башк. Арғужа һыуһаҡлағысы) — штучна водойма, створена в 1939-1946 на річці Міас у ході будівництва греблі Аргазинської ГЕС на території Аргаяшського району Челябінської області в Росії[1]. Найбільша водойма Челябінської області. При затопленні до складу водосховища увійшло озеро Аргази, від назви якого іменується водосховище.[2]. Площа поверхні — 84,4 км²[3]. Повний об'єм води — 0,9661[4] км³. Площа водозбірного басейну — 2800 км². Висота над рівнем моря — 270 м[5].

Розташовується на територіях Карабашського міського округу й Аргаяшського муніципального району Челябінської області[6].

Водосховище багаторічного регулювання. Берегова лінія непостійна (за рахунок змін рівня води[2] до 6 метрів), звивиста, з численними затоками, майже до самої води підступають соснові і березові ліси. На водосховищі розташована велика кількість островів[7].

Використання[ред. | ред. код]

Інформаційна табличка

Аргазинське водосховище є гідрологічною пам'ятником природи, має статус природної території, що особливо охороняється. Має місце антропогенне забруднення стоками хвостосховища, шламосховища і шлаковідвалу «Карабашмеді» і господарсько-побутовими стоками м. Карабаша. що надходять у водосховище за допомогою річок Сак-Єлга (ліва притока Міаса) і Ольховка (права притока Аткуса)[8][9][10][11][12].

Маючи розташування вище Шершневського водосховища, Аргазинське водосховище служить основним резервуаром питної води для Челябінська[13].

Має рекреаційне значення: на берегах водосховища розташовані бази відпочинку.

Популярне місце риболовлі. У водосховищі водяться різноманітні породи риб: щука, в'язь, чебак (плітка), окунь, минь, сиг, лящ, лин, судак, йорж. Аргазинське водосховище є основною рипусовою базою. Зустрічаються поодинокі екземпляри коропа, осетра, райдужної та струмкової форелі (потрапляє з річки Великий Кіалим, що впадає в Міас трохи вище водосховища)[2].

Зустрічаються у водосховищі і по берегах рідкісні тварини і рослини: гребінчастий тритон (лат. Triturus cristatus), звичайний таймень (лат. Hucho taimen), ковила пухнастолиста (лат. Stipa dasyphylla) — включені в Червону книгу Челябінської області[14], а предкавказька кумжа (лат. Salmo trutta ciscaucasicus), її реліктова прісноводна форма (струмкова форель)[15][16], звичайний таймень і ковила опушеннолистна ще й занесені в Червону книгу Росії.

Населені пункти[ред. | ред. код]

На берегах водосховища розташовані села:

Водосховище в культурі[ред. | ред. код]

Існує башкирська народна пісня Аргази (башк. Арғужа) про озеро, яке перетворилось потім на водосховище. [17]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Аргазинське водосховище з гори Карабаш
    Аргазинське водосховище з гори Карабаш
  • Аргазинське водосховище
    Аргазинське водосховище
  • Аргазинське водосховище
    Аргазинське водосховище
  • Аргазинське водосховище
    Аргазинське водосховище
  • Аргазинське водосховище
    Аргазинське водосховище
  • Аргазинське водосховище
    Аргазинське водосховище

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ссылка на статью в журнале Ватандаш (PDF). www.vatandash.ru (рос.). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2019.
  • Ссылка на Каталог водохранилищ. www.sur-base.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 квітня 2019.
  • Аргазинское водохранилище (Озеро Аргази) — Информация об ООПТ на сайте информационно-аналитической системы «Особо охраняемые природные территории России» (ИАС «ООПТ РФ»): oopt.aari.ru. Дата обращения: 23 апреля 2019.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Юрий Богатенков (6 червня 2001). Зыковская могила. газета «Уральский курьер». Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 14 липня 2008.
  2. ↑ а б в Озеро Аргази. Рыбалка в Челябинской области. Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 15 липня 2008.
  3. ↑ Аргазинское водохранилище / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  4. ↑ Научно-популярная энциклопедия «Вода России». water-rf.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2019.
  5. ↑ Аркуш карти N-41-13 Карабаш. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1979 р. (рос.)
  6. ↑ Постановление Законодательного собрания Челябинской области от 31.01.2008 г. № 1009 «Об утверждении границ памятника природы Челябинской области Аргазинского водохранилища и его охранной зоны» (PDF). oopt.aari.ru (рос.). Архів (PDF) оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 7 листопада 2020.
  7. ↑ О городе: Озеро Аргази. ЗАО «Урал-Интеркард». Архів оригіналу за 16 червня 2007. Процитовано 15 липня 2008.
  8. ↑ О. Каргаполов. На Аргазинском водохранилище к 2019 году построят очистные сооружения. 74.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  9. ↑ В. Филичкин. Город медных покойников. rg.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  10. ↑ Приказ Министерства охраны окружающей среды и природных ресурсов Российской Федерации № 299 от 25.06.1996 г. «Об утверждении заключения экспертной комиссии по материалам оценки степени экологического неблагополучия окружающей среды и состояния здоровья населения и проекта Федеральной целевой программы первоочередных неотложных мер на 1996—2000 годы по выводу территории г. Карабаша из состояния экологического бедствия и оздоровлению населения». docs.cntd.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  11. ↑ Комплексный доклад о состоянии окружающей природной среды Челябинской области в 1997 году. docs.pravo.ru (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  12. ↑ Схема водоснабжения и водоотведения Карабашского городского округа на период до 2028 года // ОАО «Челябтяжмашпроект», 2013 г. Утверждено постановлением Администрации Карабашского городского округа Челябинской области № 228 от 27.08.2014 г. 50 с.
  13. ↑ Рекомендации Совета при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека по итогам 18-го выездного (104-го) заседания в Челябинской области 26-28 июня 2017 года (PDF). president-sovet.ru (рос.). Архів (PDF) оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  14. ↑ [1] / Под общ. ред. В. Н. Большакова. — М. : Реарт, 2017. — С. 85, 89, 221. — ISBN 978-5-906930-92-7. Архівовано з джерела 30 серпня 2020
  15. ↑ Предкавказская кумжа пресноводная форма. igz.ilmeny.ac.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 7 листопада 2020.
  16. ↑ И. Фадюшина. На Таганае задержали рыбаков, ловивших краснокнижную форель. 74.ru (рос.). Процитовано 7 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Bashkir folk song БАШҠОРТ ХАЛЫҠ ЙЫРҘАРЫ. yir.atspace.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 23 квітня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аргазинське_водосховище&oldid=40431360