Аркея золотощока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аркея золотощока

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Аркея (Bangsia)
Вид: Аркея золотощока
Bangsia aureocincta
(Hellmayr, 1910)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Buthraupis aureocincta
Посилання
Вікісховище: Bangsia aureocincta
Віківиди: Bangsia aureocincta
EOL: 921295
ITIS: 558847
МСОП: 22722592
NCBI: 548502

Арке́я золотощока[2] (Bangsia aureocincta) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Колумбії.

Опис[ред. | ред. код]

Золотощока аркея

Довжина птаха становить 16 см, вага 35-45 г. Голова, горло і блки грудей блискучо-чорні, щоки оливково-зелені, окаймлені золотисто-жовтими смугами. Центральна частина грудей яскраво-орнажево-жовта, решта нижньої частини тіла яскраво-оливково-зелена. Спина темно-зелена, надхвістя і хвіст зелені, центральні стернові пера тьмяно-оливкові, крайні стернові пера темні, з оливковими краями. Крила чорнуваті, махові пера темно-сині. Очі темно-червоні. дзьоб зверху чорний, знизу роговий, лапи сірі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Золотощокі аркеї мешкають на західних схилах Західного хребта Колумбійських Анд. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами і невеликими зграйками, на висоті від 1350 до 2195 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1700 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться переважно плодами, а також комахами.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція золотощоких аркей становить від 600 до 1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Bangsia aureocincta. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 19 березня 2022.