Арктичний трилисник
| Арктичний трилисник | |
|---|---|
рос. Арктический трилистник | |
| Росія | |
| Площа | 14 000 м2 |
| Інформація про об'єкт | |
| Стан | експлуатується |
| Історія об'єкта | |
| Побудовано | 2007 |
| Інформація гарнізону | |
| Базування | 150 |
Арктичний Трилистник (рос. Арктический Трилистник) — військова база Російської Федерації на острові Земля Олександри в архіпелазі Земля Франца-Йосифа, поруч із селищем Нагурське. Основне завдання бази — забезпечення протиповітряної оборони.
До складу бази входить найпівнічніша в світі капітальна будівля — адміністративно-житловий комплекс[1][2]. База є другим військовим об'єктом, збудованим в Арктиці для дислокації підрозділів протиповітряної оборони Північного флоту Росії. Першим стала військова база «Північна Конюшина» на острові Котельний архіпелагу Новосибірські острови[3].
Опис[ред. | ред. код]
Адміністративно-житловий комплекс бази складається з чотирьох блоків основної п'ятиповерхової[4] будівлі і трьох окремо розташованих «еліпсів», з'єднаних з нею опалюваними критими галереями. Загальна площа комплексу — 14 000 м2. Будинки комплексу пофарбовані в кольори російського прапора. Адміністративно-житловий комплекс розрахований на автономне проживання і виконання службових завдань гарнізоном чисельністю 150 чоловік протягом 18 місяців, для чого база забезпечена сховищами продовольства і пального відповідної місткості.
Основна будівля адміністративно-житлового комплексу має в плані форму трипроменевої зірки, від чого й пішла назва бази. Вона стоїть на палях, заглиблених увічну мерзлоту, і продувається знизу, тому не замітається снігом навіть під час сильних буревіїв[5]. Опалюваний нижній поверх — технічний, призначений для комунікацій. У центрі будівлі (блок Г), на перетині променів, знаходиться атріум, над центральною опорою якого (що одночасно є флагштоком) розміщений засклений оглядовий майданчик, з якого контролюється вся територія бази[4] .
У «еліпсах», що знаходяться між «променями» центральної будівлі і з'єднаних з ним галереями, знаходяться:
- в одному — лазарет, тренажерний та актовий зали;
- у другому — їдальня з кухнею і складом продовольства;
- в третьому — кабінети командування і навчальні класи, саме тут розташований головний вхід в приміщення військової бази (хоча технічні виходи на вулицю є в кожному будинку)[6] .
Крім основного будинку адміністративно-житлового комплексу, до складу бази входять:
- дизельна електростанція з чотирьох блоків загальною потужністю 4 МВт;
- водоочисна станція на 700 тонн води, одержуваної шляхом знезараження снігу в снігоплавильних установках СПУ-15;
- берегова насосна станція для поповнення запасів палива — отримання паливно-мастильних матеріалів від танкера і перекачування на склад;
- каналізаційно-очисні споруди з блоком прийому і накопичення стічних вод;
- комплекс термічного знешкодження відходів;
- опалювані гаражі для військової техніки.
Технічні будівлі з'єднані з адміністративно-житловим комплексом системою критих галерей, що дозволяє особовому складу військової бази не виходити на вулицю в несприятливу погоду. Також на базі є православна каплиця, побудована з дерева[7] .
Історія[ред. | ред. код]
Відновлення військової бази[уточнити] на Землі Олександри почало обговорюватися ще в 2004 році. Будівництво об'єкта ведеться з 2007 року, однак лише в 2015 році інформація про Арктичний трилисник стала доступна пресі[8].
Підрозділ дивізії протиповітряної оборони Північного флоту Росії дислоковано на Землі Олександри з листопада 2014 року. У перші роки він базувалося в тимчасових спорудах[9].
Будівництво Арктичного трилисника ведеться в складних кліматичних умовах арктичної пустелі, всі необхідні матеріали та обладнання (десятки тисяч тонн) завозяться через Північний морський шлях, що можливо тільки протягом чотирьох місяців літньої навігації[10].
У липні 2015 року цивільними будівельниками об'єкта був оголошений страйк у зв'язку з затримкою оплати праці, після чого персонал був замінений[11].
Станом на осінь 2015 року повідомлялося про 97-відсоткову будівельну готовність об'єкта. Передбачений термін закінчення будівництва — 2016 рік[12]. У 2016 році планувалася реконструкція і подовження ґрунтової злітно-посадкової смуги аеродрому для можливості приймати всі типи літаків.
У березні 2017 року на військовій базі побував президент Росії Володимир Путін[5] .
Галерея[ред. | ред. код]
-
Загальний вигляд адміністративно-житлового комплексу в квітні 2016 року -
Будівельна техніка біля стін будівлі адміністративно-житлового комплексу -
Атріум адміністративно-житлового комплексу -
Каплиця
_09.jpg)
_07.jpg)
_04.jpg)
_10.jpg)
Посилання[ред. | ред. код]
- Віртуальна екскурсія по військовій базі «Арктичний трилисник» на сайті Міноборони Росії [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Арктический трилистник» Северного флота распускается на Земле Александры. Телерадиокомпания «Звезда». 02 ноября 2015. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Министр обороны проверил ход строительства объектов военной инфраструктуры в самой северной точке России. Министерство Обороны России. 18 апреля 2016. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Командующий проверяет ход строительства военного городка «Северный клевер». Североморские вести. 25 сентября 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ а б К. Рябов (10 марта 2018). База «Арктический трилистник». Инженерное чудо и важнейший объект. Око планеты. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ а б «Арктический трилистник»: Путин побывал на сверхсекретной военной базе. Вести. 31 марта 2017. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ В. Баранец (18 апреля 2017). В Арктике расцвел боевой «Трилистник». Комсомольская правда. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 5 травня 2018.
- ↑ Как выглядит военная база РФ «Арктический трилистник» рядом с Северным полюсом. Интернет-журнал НЛО-МИР. 28 октября 2015. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ В. Гундаров (13 ноября 2015). Забастовки на объектах Северного флота. Независимое военное обозрение. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ А. Чистякова (20 октября 2015). «Арктический трилистник» достроят в 2016 году. Российская газета. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ «Суровые» аэродромы — «Арктический трилистник» на земле Франца-Иосифа. Last Day Club — портал о выживании, оружии и тактике. 14 ноября 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Строители военных объектов в Арктике начали забастовку. Военное Информационное Агентство — Военное. РФ. 29 октября 2015. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 9 квітня 2016.
- ↑ Арктический трилистник — автономный незамерзающий военный комплекс, которому нет аналогов. Вести-Ямал. 24 октября 2015. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 9 квітня 2016.