Артемсіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артемсіль
Тип державне підприємство
Форма власності державне підприємство
Галузь Соляна промисловість
Засновано 1976
Штаб-квартира Соледар
Ключові особи Юрін Віктор Олегович
Продукція сіль
Власник(и) Міністерство економіки України
Співробітники 3 200 (2015)
artyomsalt.com
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

«Артемсі́ль» — українське державне виробниче об'єднання з видобутку солі у Донецькій області. Одне з найбільших подібних підприємств планети.

Історія[ред. | ред. код]

Утворене 1976 року. Складається з п'яти шахт (рудників) із закінченим циклом виробництва солі, допоміжних служб, значного житлового та соціального фондів. Чисельність робітників — 3780 осіб. Відлік виробничої діяльності ведеться з 1881 року — вводу в експлуатацію Брянцевської копальні. Шахта № 1 експлуатується з 1898 року. Адміністративний центр — місто Соледар.

Об'єднання «Артемсіль» видобуває і переробляє мінерал галіт, забезпечуючи населення і промисловість кухонною кам'яною сіллю, а металургію, хімічну галузь, сільське господарство та інші галузі — високоякісним та дешевим хлористим натрієм для промислового вжитку.

В межах гірничих відводів залягає 5 продуктивних пластів Артемівського родовища потужністю 7…45 м з кутом падіння 3…5°. Розробляється 2 пласта на глибинах 120—400 м. Газовиділення з пластів та бокових порід відсутні. Коефіцієнт міцності солі — 2. Вік сольових відкладів становить 220—280 млн років. Основна система розробки — камерно-стовпова, довгими камерами за простиранням із залишенням міжкамерних стрічкових ціликів. У камері ведеться пошарова виїмка пласта гірничими комбайнами, буро-вибухові роботи не застосовуються.

Транспортування солі від вибою до стовбура виконується електричними самохідними вагонами та конвеєрами. Кам'яна сіль на технологічних комплексах поверхні класифікується та подрібнюється до заданих стандартами класів, розфасовується у споживчу тару (пачки, пакети, мішки тощо) і відвантажується споживачам залізничним та автомобільним транспортом. Максимальний річний видобуток досягає 7226,3 тисячі тон (1991). Сіль характеризується високим вмістом хлориду натрію — до 98-99 %, а також наявністю практично всіх природних життєво необхідних мікроелементів і підвищеною екологічною чистотою. Це обумовило широкий попит на артемівську сіль як в Україні, так і за кордоном, зокрема в країнах СНД та Західної Європи.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Станом на другу половину травня 2022 року до Соледара наблизилась лінія фронту, росіяни не припиняли спроб оточити ЗСУ в Сівєродонецьку та Лисичанську.

Через постійні обстріли роботу підприємства зупинили. Було частково зруйновано адміністративну будівлю, були влучання в рудники та матеріальний склад. Крім того, більшість мешканців Соледара на цей час евакуювались і більшості працівників не було на місці[1].

25 липня після російського обстрілу підприємства сталася пожежа у складській будівлі[2].

21 лютого 2023 року «Артемсіль» разом з United24 до річниці війни випустили спеціальну партію солі «Міць» із Соледара, розділивши 20 тонн на 100 тисяч символічних пачок, купивши яку можна підтримати розвідку. Прибуток з кожної пачки йде на дрони-камікадзе. Придбати таку сіль можна було у магазинах Сільпо або онлайн на Rozetka[3].

Керівники[ред. | ред. код]

  • 23.06.2015 — 06.07.2016 Журавльов Андрій Юрійович.
  • 06.07.2016 — 26.04.2017 Доля Володимир Іванович.
  • 26.04.2017 — 21.02.2018 Луценко Вікторія Іванівна.
  • 21.02.2018 — 06.08.2019 Товстокоренко Юрій Васильович.
  • 06.08.2019 — 12.03.2020 Меткий Вадим Васильович.
  • 12.03.2020 — 16.10.2020 Фіоктістов Вадим Васильович.
  • 16.10.2020 — 19.01.2022 Луценко Вікторія Іванівна.
  • 19.01.2022 — т.ч. Юрін Віктор Олегович.

Приватизація[ред. | ред. код]

3 березня 2020 року було вирішено виставити «Артемсіль» на приватизацію через аукціон[4], але наприкінці цього ж року підприємство було вилучено зі списку об'єктів, дозволених для приватизації[5].

Розслідування[ред. | ред. код]

У листопаді 2018 року АМКУ оштрафував компанію за монополізм. У 2015—2016 роках вона використовувала різні ціни для покупців за договорами купівлі-продажу і дилерів за дилерськими контрактами[6].

У грудні 2019 ДБР викрило одного з керівників компанії на отриманні хабаря розміром 800 тис. грн за прискорення перерахування грошей за підрядні роботи, замовником яких було це підприємство[7].

Адреса[ред. | ред. код]

84500, Україна, Донецька область, Соледар, вул. Чкалова, 1а.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Артемсіль» зупинилася через постійні ворожі обстріли. Укрінформ. 23 травня 2022.
  2. ↑ Окупанти обстріляли "Артемсіль" у Донецькій області. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 липня 2022.
  3. ↑ Підприємство «Артемсіль» та UNITED24 зробили спеціальну партію солі, прибуток з якої піде на дрони-камікадзе для ГУР. Укрінформ. 21 лютого 2023.
  4. ↑ "Артемсіль" виставляють на приватизацію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  5. ↑ Вільне Радіо (30.10.2020). “Артемсіль” залишається в державній власності. ДП виключили з переліку для приватизації. Процитовано 13.06.2022.
  6. ↑ АМКУ оштрафував "Артемсіль" за монополізм. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
  7. ↑ ДБР викрило керівництво "Артемсіль" на хабарі у 800 тисяч гривень. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 3 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артемсіль&oldid=41824540