Артур Хейґейт Макмердо
Артур Хейґейт Макмердо | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Arthur Heygate Mackmurdo | ||||
Народження |
12 грудня 1851 Лондон, Велика Британія | |||
Смерть | 15 березня 1942 (90 років) | |||
Wickham Bishopsd, Maldond, Ессекс[d], Ессекс, Англія, Велика Британія | ||||
Країна | Велика Британія | |||
Навчання | Felsted Schoold | |||
Діяльність | архітектор, ілюстратор, підрядник, графік | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вікторії, Художній інститут Чикаго і William Morris Galleryd | |||
| ||||
Артур Хейґейт Макмердо у Вікісховищі |
Артур Хейґейт Макмердо (англ. Arthur Heygate Mackmurdo; 12 грудня 1851, Лондон, Велика Британія — 15 березня 1942, Вікхем Бішопс, Молдон, Ессекс) — архітектор-декоратор і художник англійського модерну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Лондоні. Навчався у архітектора Джеймса Брукса. В молоді роки зазнав значого впливу естетики Вільяма Блейка та ідей Крістофера Рена. В Оксфорді Макмердо відвідував лекції Джона Раскіна, що також вплинули на формування його особистості. Супроводжував Раскіна в подорожі до Італії, де вивчав і замальовував шедеври класичної архітектури Ренесансу. Після повернення з Італії, в 1875 році художник відкрив власну архітектурну майстерню.
У 1877 році став одним з активних учасників створення Товариства захисту пам'яток старовини, де зустрів Вільяма Морріса, з яким виявив спільність поглядів на мистецтво. Як і лідер руху «Мистецтв і ремесел», Макмердо бачив майбутнє в єднанні мистецтва і ремесла і вважав, що не повинно бути різниці між поняттями «художник» і «ремісник». Подібний підхід згодом втілився у мистецькій програмі англійського модерну і франко-бельгійського ар-нуво.
У 1882 році, спільно з художниками Гербертом Горном і Селвіном Іміджем, Макмердо організував студію «Гільдія століття», в якій художники виготовляли предмети декоративно-прикладного мистецтва і проектували елементи оформлення Інтер'єру: меблі, тканини, шпалери. Для пропаганди своїх ідей Гільдія видавала журнал «Коник» («Hobby Horse»), в якому Макмердо виступав редактором і художником-графіком. Друг Волтер Крейна, художник брав активну участь в роботі створеного ним «Товариства мистецтв і ремесел»[1].
Найкраща і найбільш повна колекція творів Артура Макмердо знаходиться в Галереї Вільяма Морріса у Волтемстоу, якій художник заповів більшу частину своєї спадщини.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Стілець роботи А. Макмердо
-
Обкладинка книги «Ренські міські церкви», 1883 роботи Макмердо
-
Обкладинка журналу «Hobby horse», 1884
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Власов В. Г.. Стили в искусстве. В 3-х т.— СПб.: Кольна. Т. 3. — Словарь имен, 1997. — С. 11
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Прерафаэлизм: иллюстрированная энциклопедия / Сост. И. Г. Мосин. — СПб., 2006.
|