Археологічний музей під відкритим небом Бржезно
 Загальний вигляд музею під відкритим небом | |
| 50°21′34″ пн. ш. 13°44′42″ сх. д. / 50.35952610002777163° пн. ш. 13.74524610002777614° сх. д.Координати: 50°21′34″ пн. ш. 13°44′42″ сх. д. / 50.35952610002777163° пн. ш. 13.74524610002777614° сх. д. | |
| Країна |
 Чехія |
|---|---|
| Розташування | село Бржезно, в складі міста Постолопрти округу Лоуни |
| Засновано | 1981 |
| Вебсторінка | archeoskanzenbrezno.cz |
| Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: Модуль:Location map: Ні "Модуль:Location map/data/Czech" ні "Шаблон:Карта розташування Czech" не існують (див. документацію Модуль:Location map та Шаблон:Карта розташування). | |
 | |
 Археологічний музей під відкритим небом Бржезно у Вікісховищі | |
Археологічний музей під відкритим небом Бржезно (чеськ. Archeoskanzen Březno u Loun) — музей, що був створений як об'єкт експериментальної археології на місці важливого полікультурного об'єкта поблизу Постолопрта в окрузі Лоуни, Устецький край. Довготривале дослідження тут задокументувало розвиток людських поселень від неоліту до раннього середньовіччя. Музей знаходиться на місці важливих археологічних розкопок. Дослідження проводились у 1954–1973 роках, а з 1981 році тут діяла майстерня експериментальної археології, метою якої було перевірити працездатність старовинних знарядь праці, технічну складність будівель, матеріаломісткість,[1] проростання зерна зі складських ям або умов проживання влітку та взимку.[2]
Розташування ділянки та природні умови[ред. | ред. код]
Локація розташована на краю Жатецької улоговини, яка є частиною геоморфологічної одиниці Мостецької улоговини. Цей родючий регіон характеризується тривалим вегетаційним періодом, меншою середньою кількістю опадів і сприятливими середніми температурами. Археологічна пам'ятка та археологічний музей під відкритим небом розташовані біля річки Огрже, приблизно за 700 м на схід, нижче за течією від села Бржезно, що є частиною муніципалітету Постолопрти. Це найнижча річкова тераса, рівнина на висоті 190–193 м над рівнем моря, обмежена із західного боку Бржезенським верхом, з північного боку — течією річки, зі сходу та північного сходу — місцевість, що піднімається на висоту над Мелецьким потоком, з південного боку хвилястою місцевістю.[3] Надра складаються в основному з мергелів, які вкриті валунами та відкладеннями річкового піску, локально зустрічається лес або піщаний лес. Кріопедименти плейстоценового віку займають найбільшу територію навколо ділянки і досі позитивно впливають на родючість ґрунтів. Ґрунтовий шар складається переважно з чорнозему та лептозолю.[3]
Природні умови в минулому[ред. | ред. код]
У 1988 році Їндржіх Петрлік реконструював гіпотетичну форму навколишнього ландшафту в молодшій і пізній бронзовій доби на основі аналізу природних особливостей невеликих просторових одиниць (так званих нанохорів) в околицях поселення та їх розвитку, враховуючи результати дендрологічного, палінологічного, зоологічного та інших аналізів знахідок зі стоянки.
Він припускає існування полів на найродючіших ділянках плато на кріопедіментах і мергелях. Біля водотоків і в заплаві річки Огрже росли алювіальні ліси, які частково могли змінитися на луки та пасовища. Заболоченість місцевості в низинних місцях, а також часто підтоплювана місцевість, мабуть, перешкоджали сільськогосподарському використанню. Однак течія Огрже, що розмежовувала це місце, була переміщена далі на північ від сьогоднішніх берегів. Пасовища можна було знайти і на схилах довколишніх пагорбів. Навколишні широколистяні ліси з дубів, буків і грабів, очевидно, займали більш суцільну територію.[4]
Археологічні знахідки та історія[ред. | ред. код]
На площі п'ять гектарів виявлено предмети ряду доісторичних культур. З епохи неоліту культури лінійної кераміки відносяться залишки одинадцяти довгих будинків і ям (сховищ, печей, глиняних копалень). З середнього неоліту походять знахідки кінцевої фази культури штампованої кераміки, а це шість стовпових будинків, один з яких реконструйовано в музеї під відкритим небом. З раннього енеоліту походять залишки двох курганів з могилами та слідами ритуальної оранки. Більший курган мав довжину щонайменше 143,5 м, але частина його була зруйнована ерозією річки Огрже. Місце також було заселене в епоху ранньої бронзи, коли тут розташовувався житловий масив, з якого задокументовано одинадцять житлових будинків розміром до 20 х 6 метрів, ряд ям та дві групи могил. Крім того, є свідчення заселення людьми курганних культур молодшої бронзової доби та поселення кновізької культури, яке існувало тут 150–200 років.[1]
На молодшому етапі періоду переселення народів існувало поселення з 21 напівділянкою та п'ятьма палями, яке, ймовірно, заселяли германські лангобарди до середини шостого століття. Після них у другій половині VI століття почалося слов'янське розселення, яке тривало до рубежу IX—X століть. Винятковою знахідкою ІХ століття є двокамерний будинок із кам'яними фундаментами.[1]
Реконструйовані доісторичні та ранньосередньовічні об'єкти[ред. | ред. код]
У музеї під відкритим небом реконструйовано низку об'єктів:
- Слов'янське ямне житло з плетеними мурами культури празького типу,
- Середньовічний зруб дев'ятого століття,
- Затонула хата з часів переселення народів,
- Довгий будинок молодого енеоліту,
- Ранньосередньовічна гончарна піч.[1]
Реконструкція словянського житла[ред. | ред. код]
Частиною музею під відкритим небом є реконструкція слов'янської хати шостого століття, побудованої в рамках експериментальної діяльності в 1981 році. У плані хата має форму прямокутника розмірами 4,4 × 4,2 метри із закругленими кутами. Підлога будинку заглиблена на вісімдесят сантиметрів у порівнянні з навколишньою місцевістю, а посередині вузьких сторін є кілки, які підтримують конструкцію двосхилого даху, покритого очеретом. Стіни висотою 145 сантиметрів являють собою конструкцію на палях, сплетену прутами, обмазаними глиною. Загальна висота будинку від підлоги три метри. Кола і ферма з'єднані між собою мотузками і дерев'яними кілками. Внутрішнє оздоблення — камін, збудований у північно-західному куті, ліжко та лава. Будинок побудований з використанням старовинних інструментів. За підрахунками, щоб побудувати його в шостому столітті з працею трьох чоловіків, їм знадобилося б три-чотири тижні.[5]
Вважається, що в будинку проживало приблизно шість осіб, які проводили на вулиці якомога більше часу. Під час експериментів із проживанням у будинку взимку середня внутрішня температура стабілізувалася на рівні 13°C протягом кількох тижнів, навіть коли зовнішня температура була близько −5 °C. Проте вночі внутрішня температура впала до 4 °C. Споживання деревини, необхідної для опалення, становило в середньому близько 0,5 м³ на тиждень. Дим від вогнища вільно виходив через дах або отвори у верхівках фронтонів і зазвичай накопичувався на висоті 1–1,2 метра над підлогою.[5]
Доступ[ред. | ред. код]
Музей відкритий для відвідування з березня по грудень.[6] Позначений жовтим кольором туристичний маршрут і велосипедний маршрут № 6 від Бржезно до Лоуна.[7]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Будинок ранньої кам'яної доби -
Фахверковий слов'янський будинок 9 століття -
Слов'янська гончарна піч -
Германська хата рубежу V-VI століть -
Навчальна дошка при вході до музею під відкритим небом
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г KUNA, Martin, a kol. Archeologický atlas Čech. 2. vyd. Praha: Archeologický ústav AV ČR, 2015. 520 s. ISBN 978-80-87365-82-3. Kapitola Březno u Loun, s. 69–72.
- ↑ Historie skanzenu [online]. Louny: Oblastní muzeum v Lounech [cit. 2016-09-25]. Dostupné online
- ↑ а б PLEINEROVÁ, Ivana[cs]. Březno und germanische Siedlungen der jüngeren Völkerwanderungszeit in Böhmen. Praha: Archeologický ústav Akademie věd České republiky, 2007. 245 s. ISBN 978-80-86124-68-1. S. 3–4.
- ↑ PETRLÍK, Jindřich. Krajinné prostředí knovízských sídlišť v okolí Března u Loun. In: PLEINEROVÁ, Ivana; HRALA, Jiří. Březno. Osada lidu knovízské kultury v severozápadních Čechách. Ústí nad Labem: Severočeské nakladatelství, 1988. S. 14–19.
- ↑ а б PLEINEROVÁ, Ivana. Experimenty se stavbou a obýváním staroslovanských domů. Vesmír. 1982, roč. 61, čís. 12, s. 358–364. ISSN 0042-4554
- ↑ Otevírací doba [online]. Oblastní muzeum v Lounech [cit. 2017-11-04]. Dostupné online
- ↑ Seznam.cz. Turistická mapa [online]. Mapy.cz [cit. 2016-09-25]. Dostupné online.
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Археологічний музей під відкритим небом Бржезно |
- Археологічний атлас Чеської Республіки. BŘEZNO U LOUN, Louny dist., Ústí nad Labem Region. Open-air archaeological museum
- Жителі Бржезна біля Лоуна дізналися, яким було життя в доісторичні часи. 07.09.2016 (відео)
Література[ред. | ред. код]
- Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 253: attempt to index local 'neededTitle' (a nil value).. Památky pravěku na území ČSSR. Redakce Angelika Blahožová, Jozef Braun. 1. vyd. Praha: Orbis, 1974. 356 s. S. 67, 115, 186, 262, 275.