Асен Босев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асен Босев
Болгарський поет і письменник
Народився 22 листопада 1913
Він помер 24 квітня 1997 (83 ) Софія , Болгарія
Громадянство Болгарія
Жанр вірш
Нагороди „Петко Р. Славейков“, „Калина Малина“ (1987),
Ассен Босев [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] у Вікімедії

Асен Босев (22 листопада 1913, с. Руська Бела, Врачанська область, Болгарія24 квітня 1997, Софія, Болгарія) — болгарський поет, автор дитячої та підліткової літератури, журналіст і перекладач. Його твори для дітей відрізняються гумором.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1913 року в с. Руська Бела, Врачанської області. Навчався у рідному селі, у Врачанській середній школі, у Берковиці – у педагогічній школі.

У 19321936 навчався вдома. Згодом друкує свої перші вірші.

У 1937 році оселився в Софії, де закінчив дипломатію у Вільному університеті (нині Університет національного та світового господарства) і право у Софійському університеті (1942). Водночас працював журналістом у газеті "Заря". Активний учасник журналу "Росица" і "Детски глас". Друкувався також у журналі "Светулка", "Детска радост" та ін.

У 19421944 рр. перебував в'язнем у концтаборі „Кръсто поле“ (Еникьой), Ксанті, пізніше інтернований у табір "Св. Врач" поблизу міста Свети Врач (Санданський).

Після 9 вересня 1944 р. – зам. головного редактора газети «Заря», а пізніше редактор газети «Работническо дело». Босев – один із засновників і перший головний редактор (19451952) газети "Септемврийче". З 1961 по 1965 – головний редактор газети „Стършел“. Засновник Будинку літератури та мистецтва для дітей та підлітків у Софії та його перший директор. Один із засновників і перший голова болгарської секції Міжнародної ради дитячої книги ЮНЕСКО.

Перекладав дитячі оповідання з інших мов. Багато його творів були перекладені на українську та інші. мов.

Отримав звання Заслуженого діяча культури (1965).

Був номінований на премію Ганса Крістіана Андерсена в 1986 році і включений до почесного списку Андерсена. [1]

Лауреат національної премії „Петко Р. Славейков“ (1972) і премії дитячої літератури „Калина Малина“ (1987) [2].

Член Спілки болгарських письменників.

Помер 24 квітня 1997 року в Софії.

Батько письменника Росена Босева і художника Красіміра Босева, а також дід журналіста Росена Босева. Брат Крума Босева (1920-2011) – журналіст і дипломат, перший болгарин, що побував на Північному полюсі 25 листопада 1958 року.

Твори[ред. | ред. код]

Групова світлина: Ран Босілек, Трайко Сімеонов, Атанас Душков, Лучезар Станчев, Ненчо Савов та Асен Босев на літературному читанні у 1936 році.
  • „Гатанки, премятанки и занималки“ (1996)
  • „От все сърце“ (1988)
  • „Една торбичка смешки“ (1976)
  • „Хитър Петърчо“ (1970)
  • „Книжко моя, сладкодумна“ (1970)
  • „Шейничка с парашут“ (1964)
  • „Чудо нечувано“ (1959)
  • „Не правете като тях, да не станете за смях“ (1953)
  • „Млад юнак-здравеняк“ (1948)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Речник на българската литература, т. 1 (А-Д). Институт за литература на БАН, Издателство на Българската академия на науките, София, 1976 г.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ганс Крістіан Андерсен Номінанти (1986), с. 8. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  2. Валентина Минчева, "У премії Нові Пазар" Нагорода "Калина Малина" [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.], сайт УБІ, 11 жовтня 2013 року