Атака (фільм, 1986)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Атака»
(рос. «Атака»)
Жанр драма
Режисер Ігор Ніколаєв
Сценарист Василь Соловйов[ru]
У головних
ролях
Сергій Чекан
Оператор В'ячеслав Звонілкін
Композитор Олексій Ніколаєв
Художник Євген Галєй
Кінокомпанія Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість 89 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 0265049

«Атака» (рос. «Атака») — радянська драма 1986 року, знята за мотивами повісті підполковника Володимира Возовікова «Син батька свого».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Після закінчення танкового училища з відзнакою лейтенант Тимофій Єрмаков вибирає місцем служби Каракуми. Юнацький максималізм потомственого військового стикається з реальним життям лінійного танкового полку. Прибуття Єрмакова в частину відбувається під час ведення бойових дій СРСР в Афганістані. Загибель невідомих Єрмакову офіцерів полку, що не повернулися з відрядження в частину, впливає на його розуміння бойової підготовки ввіреного йому танкового взводу на танках Т-62.

Бажання Єрмакова використовувати в навчанні особового складу взводу реалії бойових дій, а не шаблони нормативів на полігонах і стрільбищах наштовхується на відсталість і нерозуміння командирів і начальників — від командира роти до командира дивізії. Засуджує його і командувач військами військового округу в присутності матері Єрмакова — видної журналістки. Єрмаков вступає в смугу нерозуміння як з боку його командирів, так і підлеглих йому бійців взводу і навіть матері, які схильні вважати методи Єрмакова бажанням самоствердження, а не прагненням виховати досвідчених танкістів, здатних до нестандартних рішень заради досягнення мети.

Паралельно у Єрмакова розвиваються відносини з Аннагуль — комендантом офіцерського гуртожитку, вдовою загиблого офіцера-танкіста. Вона, як вольова жінка, вважає, що Єрмаков всього лише «зарозумілий, самовпевнений лейтенантик з задатками нахабу», але незабаром переймається симпатією до молодого офіцера.

Незабаром в дивізії оголошується тривога, і танкісти маршем йдуть на навчання в складі сил «північних». Рота виявляє танкові колони «противника». Але посередник умовно «виводить з ладу» командира роти в результаті «бомбового удару» винищувачів-бомбардувальників. Єрмаков взяв на себе командування танковою ротою і проявив неабиякий талант тактика і командира, атакувавши і умовно знищивши танковий батальйон «противника». В цей час дивізія «південних» умовно застосувала ядерну зброю. Не маючи зв'язку з вищестоящими командирами, Єрмаков продовжує виконувати поставлені завдання і випадково «збиває» вертольоти «південних», на одному з яких перебуває командир дивізії. В результаті навчання пішли не по за заздалегідь спланованим «північними» і «південними» сценарієм, доводячи безпорадність догматів перед бойовою виучкою, заснованої на суворовських принципах Єрмакова.

Рота під командуванням Єрмакова умовної ціною власного життя атакує і «знищує» мобільні установки тактичних ракет Луна-М з ядерною зброєю.

Посередник навчань, що знаходиться в підрозділі Єрмакова, змушений зупинити умовний бій, який показав реальні командирські якості молодого лейтенанта. Незабаром прилітає командувач округом з матір'ю Єрмакова, і вони виявляють його у танка з екіпажем, що заснув від напруги навчань.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]