Атаки (Молдова)
| Атаки рум. Otaci | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Могилевом-Подільським (Україна) Могилевом-Подільським (Україна) | |||||
| Основні дані | |||||
| 48°25′48″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д. / 48.43000° пн. ш. 27.79389° сх. д. | |||||
| Країна |
 Молдова | ||||
| Регіон | Окницький район | ||||
| Засновано | 1419 | ||||
| Перша згадка | 1585[1] | ||||
| Площа | 3,71 км² | ||||
| Населення | ▼ 6 043 (01.01.2014) | ||||
| Висота НРМ | 103 м | ||||
| Телефонний код | (+373) 271 | ||||
| Номери автомобілів | OC | ||||
| GeoNames | 618631 | ||||
| OSM | ↑59005 ·R (Окницький район, Жудець Сорока) | ||||
| Поштові індекси | MD-7106 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18 | ||||
| Мер міста | Василій Трагіра | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Атаки Атаки (Молдова) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Атаки у Вікісховищі | |||||
Ата́ки (О́тач, рум. Otaci) — місто в Окницькому районі Молдови, на правому березі річки Дністер поблизу українського кордону та міста Могилів-Подільський.
Назва[ред. | ред. код]
Назва походить від архаїзму «отач» — хата для відпочинку пастуха.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване за 260 км на північ від Кишинева. Найближча залізнична станція — Велчинець (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску Могилів-Подільський.
Історія[ред. | ред. код]
Отач — одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається 1419.
1711 року під час Прутського походу недалеко від села на вісім діб зупинявся Петро I. В 1792 році після укладення Ясського договору тут почав зростати російський вплив.
1814 року в місті було створено поліцейську дільницю. В 1835 році Отач став центром волості в Сороцькому повіті Бессарабської губернії.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою[2].
1862 року було створено телеграфну контору, а з 1879 — поштове відділення. 1890 року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У 1893 році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В 1895 році завершено встановлення телефонних ліній.
Підчас Хотинського повстання 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.
В період з 1918 по 1940 рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі Румунії. З 1944 по 1991 роки входило до складу Окницького району МРСР.
Статус міста Отач отримав у 1994 році.
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 8500 осіб (станом на 2005 рік): українці (44,7 % мешканців міста), цигани (39,9 %), молдовани (8,55 %), росіяни (6,15 %), євреї (0,1 %), румуни (0,1 %), гагаузи (0,16 %) та представники інших національностей. Місто з найбільшою кількістю циган в Молдові — понад 39 %. Понад 90 % населення — православні.
Промисловість[ред. | ред. код]
В місті знаходиться зона вільного економічного підприємництва. Підприємства міста виробляють рослинні олії, парфуми, товари громадського вжитку, залізобетон, зварювальне обладнання, біологічні засоби захисту рослин, фарбу тощо.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Василь Єрмолаєвич Войтович — командувач одного з загонів РСЧА, проживав тут з 12 років.
- Мордхе Гольденберг — прозаїк, поет.
- Герман Гольденштейн — відомий кларнетист (народився в Атаках 1934 року).
- Андрій Гончар — член збірної СРСР з веслування, що став призером Олімпіади 1960 року в Римі.
- Аарон Гудельман — американський художник, скульптор та графік.
- Михайло Ілліч Койфман — гірничий інженер, доктор технічних наук, професор (народився в 1899 році).
- Самуїл Ривінович Лехтцір — молдавський поет (народився в 1901 році).
- Бен'юмен-Іцхок Міхалі (Духовний) — ізраїльський літературознавець (народився в 1910 році).
- Берл Ройзін — літературознавець та педагог (народився в 1913 році).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 106. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 363. (рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атаки (Молдова) |
- Ioniţă Veaceslav: Ghidul oraşelor din Republica Moldova/ Veaceslav Ioniţă. Igor Munteanu, Irina Beregoi. — Chişinău,: Tish, 2004 (F.E.-P. Tipografia Centrală). — 248 p. ISBN 9975-947-39-5
- Трагира В. П., Трофэилэ В. М. Отачь/Атаки. Страницы истории. — Кишинёв: Universul, 2002. — ISBN 9975-9554-2-8
|
| ||||||||||
| |||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |