Атлетіко (Сему)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Атлетіко»
Повна назва Атлетіко Сему
Засновано
Населений пункт Малабо, Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея
Стадіон «Нуево Естадіо
де Малабо» в Малабо
Вміщує 15 250
Головний тренер Екваторіальна Гвінея Хуан Бокунг
Ліга Прем'єр-ліга
2014 4-те
Домашня
Виїзна

Атлетіко Сему або просто Атлетіко (ісп. Atlético Semu) — професіональний екваторіальногвінейський футбольний клуб з міста Малабо.

Історія[ред. | ред. код]

Клуб заснований в столиці країни місті Малабо, домашні матчі проводить на стадіоні «Нуево Естадіо де Малабо» разом з іншими столичними клубами Атлетіко (Малабо), Депортіво Унідад, Соні Ела Нгуема, Пантерами та Леонес Вегетаріанос.

В 2011 році клуб виграв свій перший національний титул, національний кубок, Атлетіко переміг Агуїлас Вердес з рахунком 2:1 у фінальному матчі. Продовженням успіху клубу була участь у фінальному матчі за національний Суперкубок, в якому Атлетіко зустрівся з національним чемпіоном клубом Соні Ела Нгуема, в якому останні перемогли з рахунком 1:0 завдяки голу Емека.[1] Завдяки вдалому виступу в національному кубку вони отримали шанс зіграти з бурундійським клубом ЛЛБА в рамках кваліфікаційного раунду Кубку Конфедерації КАФ 2010 року, в якому Атлетіко (Сему) програв за сумою двох матчів.[2]

Нинішній футболіст збірної Екваторіальної Гвінеї Бен Конате грав у складі команди в 2010 році. Бен Конате грав у складі збірної, коли та брала участь у Кубку африканських націй 2012 року.

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Екваторіальна Гвінея Суперкубок Екваторіальної Гвінеї: 0 перемог
    • фіналіст: 2011

Участь в континентальних турнірах КАФ[ред. | ред. код]

Сезон Турнір Раунд Клуб Вдома На виїзді Загальний
2012 Кубок Конфедерації КАФ Попередній Бурунді ЛЛБА 0-2 0-3 0-5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екваторіальна Гвінея 2011. RSSSF. 29 січня 2012 року. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 29 січня 2012 року.
  2. Атлетіко Сему (Portuguese) . Soccerway. 28 січня 2012 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 січня 2012 року.

Джерела[ред. | ред. код]