Атолл Андерсон
| Атолл Андерсон | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
1943[1] Хавераd, Південний Таранакіd, Таранакі, Нова Зеландія |
| Країна |
 Нова Зеландія |
| Діяльність | археолог, дослідник доісторичної епохи, антрополог, викладач університету |
| Alma mater | Університет Отаго (1973)[2][3] і Університет Кентерберіd (1966)[4][5] |
| Науковий ступінь | магістр мистецтв[d][5] (1966) і магістр мистецтв[d][3] (1973) |
| Вчителі | Роджер Фейрбейрн Маклінd[5] і Фосс Лічd[3] |
| Відомі учні | Карл Джиллсd[6][7] |
| Знання мов | англійська[8] |
| Заклад | Австралійський національний університет[9] і Університет Отаго |
| Нагороди | |
Атолл Джон Андерсон (англ. Atholl John Anderson; нар. 1943) — новозеландський археолог, антрополог та орнітолог, який працював у Новій Зеландії та на островах Тихого океану.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Андерсон народився 1943 року в регіоні Таранакі. Походить з племені Нгаї Таху на острові Ракіурі.[10][11][12] Виріс у Данідіні та Нельсоні.[11] З 1958 по 1961 роки Андерсон навчався в коледжі Нельсона, і в 1960 і 1961 роках грав у шкільній хокейній команді[13].
Освіта[ред. | ред. код]
Андерсон провів дослідження археологічних пам'яток у Тасмановій затоці, щоб здобути ступінь магістра з географії в Кентерберійському університеті, яку він здобув у 1966 році. Ця магістерська робота має назву «Місця проживання маорі в берегових відкладеннях навколо Тасманової затоки». Потім він отримав диплом педагога і в 1968 році став помічником директора школи в міті Карамеа в регіоніВест-Кост Південного острова.[10] У 1970 році він розпочав ступінь магістра з антропології в Університеті Отаго, яку закінчив у 1973 році з відзнакою першого класу.[10] Його дисертація була присвячена поведінці засобів до існування на півострові Блек-Рокс у затоці Паллісер, де він брав участь у дослідницькому археологічному проєкті Університету Отаго з 1969 по 1972 роки[10] Він отримав стипендію Співдружності, яка дозволила йому поїхати до Кембриджського університету, де він провів польову роботу в північній Швеції та завершив свою докторську дисертацію «Доісторична конкуренція та економічні зміни в північній Швеції» в 1976 році.[10][14]
Кар'єра[ред. | ред. код]
У 1977 році почав викладати в Оклендському університеті. Наступного року він був призначений асистентом викладача кафедри антропології в Університеті Отаго. Він залишив Отаго в 1993 році, щоб зайняти кафедру доісторії в Австралійському національному університеті в Канберрі (Австралія).[10]
Повернувшись до Отаго в 1978 році, Андерсон розпочав велику програму польових досліджень, яка називалася «Південні мисливці». Розкопки проводились у 20 місцях на півдні Нової Зеландії. Важливі місця розкопок були в Пуракаунуї, на острові Лі в озері Те-Анау та в гирлі річки Шаг. У центрі уваги багатьох розкопок були доісторична економіка, використання морського середовища та полювання на моа. У результаті Андерсон вивчив хронологію колонізації та повторно датував місця полювання на моа по всій Новій Зеландії, такі як Вайрау Бар і Хухора.[10]
Після переїзду до Канберри в 1993 році Андерсон проводив польову роботу по всьому Тихому океану в рамках двох проєктів: Індо-Тихоокеанського колонізаційного проєкту та Азійського переддугового проєкту. Темами його робіт були послідовність заселення островів Тихого океану, міграція, розселення та плавання. Його інтереси до птахів, фауни та вимирання привели до того, що вимерлого фіджійського крокодила Volia athollandersoni назвали на його честь.[10]
У 1998 році Андерсон продовжив свою роботу на півдні Нової Зеландії з проєктом «Південні мисливці». Дослідження показало, що подорожі полінезійців до приполярних регіонів (острови Чатем, Ракіура та Окленд) відбулися приблизно 700 років тому.[10]
Андерсон пішов на пенсію в 2008 році й оселився зі сім'єю в долині Вайрау.[10]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- 1991. Член Королівського товариства Нової Зеландії[10][15]
- 1996. Стипендіат Австралійської академії гуманітарних наук[10]
- 1996. Дослідницька стипендія Джеймса Кука[16]
- 2001. Федеральна медаль Австралії за заслуги в археології[10]
- 2002. Член Товариства антикварів Лондона[10]
- 2002. Доктор наук, Кембриджський університет.[10]
- 2006. Компаньйон новозеландського ордена «За заслуги» за заслуги в антропології та археології.[17]
- 2015. Гуманітарна медаль Аронуї, Королівське товариство Нової Зеландії[18]
- 2016. Премія прем'єр-міністра за літературні досягнення
- 2019. Почесний доктор права, Університет Отаго[19]
Вибрані видання[ред. | ред. код]
- Anderson, A., 1983. When all the moa ovens grew cold: nine centuries of changing fortune for the southern Māori. Dunedin [N.Z.]: Otago Heritage Books.
- Anderson, A., 1986. Te Puoho's last raid: the march from Golden Bay to Southland in 1836 and defeat at Tuturau. Dunedin [N.Z.]: Otago Heritage Books.
- Anderson, A., 1989. Prodigious birds: moas and moa-hunting in prehistoric New Zealand. Cambridge: Cambridge University Press. (Reprinted 2003)
- Anderson, A. 1998. The welcome of strangers: an ethnohistory of southern Maori A.D. 1650—1850. Dunedin, N.Z.: Otago University Press.
- Anderson Atholl, Judith Binney & Aroha Harris. 2015. Tangata whenua: a history. Wellington, New Zealand: Bridget Williams Books.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1037014316 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Anderson, Atholl Archaeology and behaviour : prehistoric subsistence behaviour at Black Rocks Peninsula, Palliser Bay. — OUR Archive, 1973.
- ↑ а б в http://hdl.handle.net/10523/8997
- ↑ Anderson, Atholl Maori occupation sites in back beach deposits around Tasman Bay. — UC Research Repository, 1966. — doi:10.26021/4440
- ↑ а б в http://hdl.handle.net/10092/16180
- ↑ http://hdl.handle.net/10523/3778
- ↑ http://hdl.handle.net/10523/2963
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.biodiversitylibrary.org/page/53469319#page/175/mode/1up
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Leach, Foss (2008). Atholl John Anderson: No ordinary archaeologist. У Leach, Foss (ред.). Islands of Inquiry: Colonisation, seafaring and the archaeology of maritime landscapes. Т. 29. Canberra: ANU Press. с. 1—30. ISBN 9781921313905. JSTOR j.ctt24h8gp.3. Архів оригіналу за 13 February 2021. Процитовано 13 April 2021. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б Matthews, Philip (24 May 2016). Atholl Anderson: 'Where did Maori come from?'. Stuff (англ.). Архів оригіналу за 6 September 2018. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ Anderson, Atholl John (Dr), 1943-. tiaki.natlib.govt.nz. Архів оригіналу за 4 February 2016. Процитовано 1 лютого 2021.
- ↑ Full school list of Nelson College, 1856–2005. Nelson College Old Boys' Register, 1856–2006 (CD-ROM) (вид. 6th). 2006.
- ↑ Anderson, Atholl (1977). Prehistoric competition and economic change in northern Sweden. University of Cambridge. PhD dissertation. Архів оригіналу за 12 January 2023. Процитовано 22 April 2021.
- ↑ Fellows. Royal Society Te Apārangi. Архів оригіналу за 30 April 2017. Процитовано 22 квітня 2021.
- ↑ Search James Cook Fellowship awards 1996–2017. Royal Society Te Apārangi. Процитовано 27 жовтня 2023.
- ↑ New Year honours list 2006. Department of the Prime Minister and Cabinet. 31 December 2005. Архів оригіналу за 9 June 2019. Процитовано 18 May 2021.
- ↑ 2015 Humanities Aronui Medal: Charting migration and colonisation of Oceania. Royal Society Te Apārangi. Архів оригіналу за 7 March 2021. Процитовано 31 січня 2021.
- ↑ Professor Atholl Anderson. www.otago.ac.nz (en-nz) . 2019. Архів оригіналу за 4 June 2019. Процитовано 1 лютого 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|
