Атіс Кронвальдс
| Атіс Кронвальдс | |
|---|---|
| латис. Atis Kronvalds | |
 | |
| Народився |
15 квітня 1837[1] Bunka Parishd, Латвія |
| Помер |
17 лютого 1875[1] (37 років) Vecpiebalgad, Цесісський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Громадянство |
 Латвія |
| Діяльність | мовознавець, письменник |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Знання мов | латиська |
Атіс Кронвальдс (латис. Atis Kronvalds; *15 квітня 1837 — †17 лютого 1875) — латвійський педагог і публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Був учителем в Дерптської учительської семінарії. Його націоналістичні погляди найповніше були викладені в німецькій брошурі: «Nationale Bestrebungen» (1872), в якій він боровся з думкою балтійських німців, що освічений латвієць повинен стати німцем. Кронвальдс бажав, щоб кожна народність зберігала своє власне обличчя. Цінні його спроби розробки латвійської і литовської мов і лексичні матеріали, повідомлені ним єпископу Ульману для «Lettisches Worterbuch» (Рига, 1872). Багато з новостворених ним латвійських і литовських слів використовувалися і пізніше.
Праці[ред. | ред. код]
- Dzeja jeb poēzija (1869)
- Vecas valodas jauni vārdi (1869)
- Tēvuzemes mīlestība (1871)
- Valodas kopējiem (1872)
- Nationale Bestrebungen (1872)
- Tautiskie centieni (1887)
- Kopoti raksti 2 sēj. (1936—1937)
- Izlase Tagadnei (1987)
Джерела[ред. | ред. код]
- Atis Kronvalds(латис.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #141254297 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|
|
Це незавершена стаття про особу Латвії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
