Аугсбург-Головний
| Аугсбург-Головний | |
 | |
| Країна |
 Німеччина |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Аугсбург |
| Висота над рівнем моря | 489,1 м |
| Оператор | DB Station&Serviced |
| Архітектор | Eduard Rüberd і Friedrich Bürkleind |
| Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
| Дата офіційного відкриття | 1 липня 1846 |
| Сусідня станція | Augsburg Haunstetter Straße stationd, Augsburg-Oberhausend, Augsburg Morellstraße stationd і Ulm Hauptbahnhofd |
| Обслуговується маршрутом | Intercity-Express, TGV, Railjet, FlixTrain, RB 13d, EuroNight і ÖBB Nightjet |
| Залізнична лінія | Munich–Augsburg railwayd, Augsburg–Nördlingen railwayd, Augsburg–Ulm railwayd і Augsburg Hbf–Buchloe railwayd |
| Кількість колій обслуговування | 15 |
| Щоденний пасажиропотік | 50 000 |
| Wi-Fi | безкоштовноd |
| Входить до складу списку пам'яток культури | Q1420975? |
| Статус спадщини | Пам'ятка архітектури Баваріїd |
| Адреса | Viktoriastraße 1, 86150 Augsburg |
| Категорія станції | category 2 railway stationd |
| Стан використання | використовується[d] |
| Код IATA аеропорту | AGB |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Аугсбург-Головний у Вікісховищі | |
Координати: 48°21′55″ пн. ш. 10°53′10″ сх. д. / 48.36555287395147218° пн. ш. 10.88637146969117886° сх. д.
Аугсбург-Головний (нім. Augsburg Hauptbahnhof) — головна залізнична станція баварського міста Аугсбург, розташованого на півдні Німеччини. Класифікується Deutsche Bahn як станція категорії 2 [1] і має 12 платформних колій.
Станція має один із найстаріших вокзалів Німеччини, який був побудований в 1843–1846 роках за проектом архітектора Едуарда Рюбера[de]. Він був реконструйований в 1869 році за планами Фрідріха Бюрклайна[en]. Станція сьогодні є центральним залізничним вузлом для метрополійного регіону Аугсбург та Баварської Швабії. На початок 2020-х його модернізують і будують підземну трамвайну станцію.
Структура[ред. | ред. код]
Перший вокзал Аугсбурга був відкритий в 1840 році Мюнхенсько-Аугсбурзька залізнична компанія[en] (нім. München-Augsburger Eisenbahn-Gesellschaft) біля Ротес-тор (Червоної Брами). Його історичний зал у 1880 році служив військовою школою верхової їзди, а з 1920 року він є частиною головної майстерні транспортного відділу «Stadtwerke Augsburg» (міського комунального підприємства Аугсбурга). [2] Після націоналізації лінії в 1846 році була побудована нинішня станція. Головний залізнична станція Аугсбурга — наскрізна станція з чотирма острівними платформами (недоступні для людей з обмеженими можливостями), дев’ятьма наскрізними коліями та шістьма платформними коліями (тільки три з яких використовуються). Платформа 1 розташована біля будівлі вокзалу — берегова.
Будівля вокзалу[ред. | ред. код]
Будівля вокзалу має три частини. У центральному блоці є станційний вестибюль з електронними табло, квитковими автоматами, інформаційним кіоском і місцями очікування. В одному крилі знаходиться клієнтський центр Deutsche Bahn, включаючи касу. В іншому крилі розташована їдальня та торгова зона та вокзальна бібліотека.
Останній капітальний ремонт і модернізація будівлі була в 1983/84 роках. За останні роки фуд-корт було модернізовано (завершено у 2007 році), а в головному залі встановлено нове цифрове табло. Нещодавно було відремонтовано південне крило, включаючи зону очікування для мандрівників. Через будівництво нової трамвайної станції за залізницею головне крило будівлі вокзалу закрите з 2017 року.
Станційне середовище[ред. | ред. код]
Безпосередньо перед будівлею розташовувався великий привокзальний майданчик з фонтаном, автостоянкою, включно зі стоянкою таксі, та автостанцією для місцевих автобусів. З 2014 року площа використовується будівельною бригадою трамвайних тунелів. Фонтан зберігається до перепланування площі. З двох боків площу оточують торгові центри: з одного боку – квартал Геліо, з іншого — Бохус-Центр та InterCityHotel .
На захід від пасажирського вокзалу розташована вантажна станція та колишня сортувальна станція, яка зараз майже не використовується. На півдні була колишня «внутрішня вантажна зона». Також у південній частині вокзалу знаходиться оригінальний центральний центр сигналізації, урочисто відкритий у травні 1972 року.
Операції[ред. | ред. код]
Міжміські послуги[ред. | ред. код]
Станція Аугсбург є кінцевою однієї з найзавантаженіших міжміських ліній у Німеччині, високошвидкісної лінії Мюнхен–Аугсбург[en]. Роботи з модернізації лінії як чотириколійної високошвидкісної лінії були завершені в грудні 2011 року. Окрім послуг InterCity, EuroCity та CityNightLine, поїзди Intercity-Express (ICE) курсують з Мюнхена до Штутгарта та Нюрнберга.
З відкриттям високошвидкісної лінії Нюрнберг–Інгольштадт–Мюнхен[en] у червні 2006 року та її повною інтеграцією в німецьку мережу ICE після зміни розкладу в грудні 2006 року деякі послуги ICE — 30 із 120 міжміських послуг, які тоді зупинялися в Аугсбурзі [3] — були переведені з Аугсбурга до Інгольштадту[en].
У 2006 році в Аугсбурзі на міжміських рейсах реєструвалося близько 10 000 пасажирів на день. Щодня зупиняється 90 станцій міжміського сполучення, це третя за важливістю станція в Баварії серед міжміських перевезень. [3]
В Аугсбурзі зупиняються такі рейси міжміського сполучення:
| Лінія | Маршрут | Інтервал | ||
|---|---|---|---|---|
| ICE 11 | Гамбург-Альтона – Берлін-Головний – Лейпциг-Головний – Ерфурт-Головний – Фульда – Франкфурт-на-Майні-Головний – Мангайм-Головний – Штутгарт-Головний – Ульм-Головний – Аугсбург – Мюнхен-Головний | Що 2 години | ||
| Вісбаден-Головний – Майнц-Головний – Мангайм-Головний – Штутгарт-Головний – Аугсбург – Мюнхен-Головний | Декілька рейсів | |||
| ICE 18 | Гамбург-Альтона – Берлін – Галле – Бамберг – Ерфурт – Нюрнберг-Головний – Аугсбург – Мюнхен | Декілька рейсів | ||
| ICE 24 | Гамбург-Альтона – Ганновер – Фульда – Вюрцбург-Головний – | – Аугсбург – Мюнхен-Головний – | Мюнхен-Східний – Куфштайн – Вергль-Головний – Кіцбюель – Шварцах-Санкт-Файт | 120 хв |
| Гарміш-Партенкірхен – Міттенвальд – Інсбрук-Головний | ||||
| Берлін-Гезундбруннен – Галле (Заале) – Ерфурт – Нюрнберг | Куфштайн – Вергль – Інсбурк – Ецталь – Імст-Піцталь – Ландек-Цамс | |||
| ICE 25 | Гамбург-Альтона – Ганновер – Фульда – Вюрцбург – Аугсбург – Мюнхен | 120 хв | ||
| ICE 25 | Гамбург-Альтона – Гамбург-Головний – – | – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсгое – Фульда – Вюрцбург – Аугсбург – Мюнхен | Декілька рейсів | |
| (Ольденбург-Головний –) Бремен-Головний – – | ||||
| ICE 28 | (Нюрнберг-Головний – Тройхтлінген – Донауверт –) Аугсбург – Мюнхен-Пазінг – Мюнхен | Декілька рейсів | ||
| ICE 29 | Берлін-Гезундбруннен – Галле (Заале) – Ерфурт – Кобург – Нюрнберг – Донауверт – Аугсбург – Мюнхен | Індивідуальні послуги | ||
| ICE 42 | (Гамбург-Альтона – Гамбург – Бремен – Мюнстер-Головний –) Дортмунд-Головний – Ессен-Головний – Дуйсбург-Головний – Дюссельдорф-Головний – Кельн-Головний – Франкфуртський аеропорт – Мангейм – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен | Що 2 години | ||
| ICE 60 | Карлсруе – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен | Що 2 години | ||
| ICE 83 | Мюнхен – Аугсбург – Ульм – Штутгарт – Карлсруе-Головний – Страсбург-Віль – Париж-Східний | Одна пара поїздів | ||
| ICE 90 | Будапешт-Келеті – Відень-Головний – Зальцбург – Мюнхен – Аугсбург – Ульм – Штутгарт – Мангейм – Франкфурт-Аеропорт – Франкфурт (– Вісбаден ) | Одна пара поїздів | ||
| IC 26 | Гамбург-Альтона – Гамбург-Головний – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхьое – Фульда – Вюрцбург – Аугсбург – | Мюнхен | Одна пара поїздів | |
| Мюнхен-Східний – Берхтесгаден-Головний | Одна пара поїздів | |||
| Оберстдорф | ||||
| IC 28 | Нюрнберг – Тройхтлінген – Донауверт – Аугсбург – Мюнхен | Одна пара поїздів | ||
| EC 32 | Дортмунд/Мюнстер – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Бонн – Кобленц – Майнц – Мангейм – Гейдельберг – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен – Зальцбург – Клагенфурт | Одна пара поїздів | ||
| IC 62
EC 62 |
Франкфурт-Головний – Гейдельберг – | Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен – Зальцбург (– Клагенфурт/Грац ) | 4 пари поїздів | |
| Саарбрюккен-Головний – Мангайм – | ||||
У літньому розкладі 1939 року на станції щодня зупинялося 87 рейсів міжміського сполучення..[4]
З 17 червня 2021 року до зміни розкладу в грудні 2021 року пара поїздів Flixtrain FLX 35N з Мюнхена до Лейпцига й назад також курсувала через Аугсбург.[5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]
- ↑ Wolfgang Bublies, Edgar Mathe (1993). Augsburger Localbahn (нім.). Augsburg-Haunstetten. с. 131.
- ↑ а б Augsburg: weniger ICE ab Dezember 2006. Eisenbahn-Revue International (нім.) (4): 158. 2006. ISSN 1421-2811.
- ↑ Ralph Seidel (2005). Der Einfluss veränderter Rahmenbedingungen auf Netzgestalt und Frequenzen im Schienenpersonenfernverkehr Deutschlands. Dissertation of the University Leipzig (нім.). Leipzig: 27.
- ↑ FlixTrain startet größte Expansion seit Bestehen (нім.). Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Fahrplanauskunft für unsere Zugverbindungen (нім.). FlixMobility. Процитовано 17 січня 2022.
|
