Ахмад аль-Ахсаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ахмад аль-Ахсаї
араб. أحمد بن زين الدين الأحسائي
Ім'я при народженні: Ахмад ібн Зейн ад-Дін аль-Ахсаї
Релігія: іслам і Імаміти
Дата народження: травень 1753[1][2]
Місце народження: Al Muţayrifīd, Еш-Шаркія, Саудівська Аравія
Дата смерті: 27 червня 1826(1826-06-27)[1][2] (73 роки)
Місце смерті: Медина, Абіссінський еялет, Османська імперія
Країна: невідомо
Вчителі:
Вплинув на:
Праці:
Список
CMNS: Ахмад аль-Ахсаї у Вікісховищі

Ахмад аль-Ахсаї, повне ім'я — Ахмад ібн Зейн ад-Дін аль-Ахсаї (араб. أحمد بن زين الدين الأحسائي‎) — арабський мусульманський релігійний теоретик, містик. Його релігійні погляди сформували течію шейхізм.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1753 році на Аравійському півострові. Як рік народження в деяких джерелах вказується також 1742 або 1747 роки. Він походив із шиїтської сім'ї, яка перейшла з сунізму, і яка мешкала в регіоні ель-Хаса (територія сучасної Саудівської Аравії).

Серед ідей, що розвиваються Ахсаї і його послідовниками-шейхітами — ідея про посередника (баб) між прихованим імамом Махді і віруючими мусульманами, необхідному йому для постійного керівництва. На відміну від ортодоксального шиїтського віровчення про імамів, що наділяє імама божественним правом на світську і духовну владу над мусульманами під умовою призначення попереднім імамом, і походження з роду зятя пророка Мухаммеда — Алі. Шейхіти вірили в «посередника між імамом і його народом», що живе серед гущі народу. Бабізм, який розвинувся згодом з шейхізму і заснований на ідеї про бабу, визнає Ахмада Ахсаї і його учня Казима Решті бабами.

Вчення Ахсаї було пантеїстичним, він вважав, що весь всесвіт пройнятий божественним початком, а обранці бога — імами і праведники — є уособленням різних атрибутів бога. Проголошуване Ахсана швидке пришестя імама Махді, який знищить несправедливість на землі і принесе моральне оновлення, привернуло до нього численних учнів і послідовників. Вчення стало популярним в Ірані, його дотримувалися багато духовних осіб. Фетх Алі-шах для створення противаги впливу ортодоксального шиїтського духовенства запросив шейха Ахсаї переселитися в Іран. Ахсаї приїхав до Тегерана і виступав там, і в ще кількох іранських містах, з проповідями, потім оселився в місті Єзд, де зміг читав лекції своїм послідовникам.

Своїм наступником шейх Ахмад Ахсаї призначив Казима Решті. Помер в Єзді в 1826 або 1827 роках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Faceted Application of Subject Terminology
  2. а б Encyclopædia Britannica

Література[ред. | ред. код]

  • Очерки новой истории Ирана (XIX — нач. XX). Н. А. Кузнецова — М.: Наука, 1978. (с. 72-73)
  • Бахаи и Ахмадийат: новые религиозные сообщества в контексте модернизации Ислама. (с. 142)
  • Общественная мысль в Иране в XIX-начале XX в. с. 30-36
  • Sharh al-Fawa'id. Lithographed. N.P. (Tabriz: 1856).
  • Jawami' al-Kalim. Lithographed. N.P. (Tabriz: 1856-59).
  • Sharh al-Masha'ir. Lithographed. N.P. (Tehran: 1861).
  • Sharh al-'Arshiyya. Lithographed. N.P. (Tehran: 1861).
  • Sharh al-Ziyara al-Jami'a al-Kabira. Chapkhaneh Sa'adat (Kirman: 1972), 4 Volumes.
  • Rasa'il al-Hikma. Al-Da'ira al-'Alamiyya (Beirut: 1993).
  • A-L-M Nicolas. Essai sur le cheikhisme. Paul Geuthner (Paris: 1910), 2 Volumes.
  • Henry Corbin. L'ecole Shaykhie en Theologie Shi'ite. Taban (Tehran: 1967).
  • Henry Corbin. En islam iranien. Galimard (Paris: 1972), vol. 4.
  • Rafati, Vahid (1979). The Development of Shaykhi Thought in Shi'i Islam [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Ph.D. dissertation, University of California, Los Angeles.
  • Denis Maceoin. S.V. «Ahsa'i, Shaikh Ahmad b. Zayn al-Din,» in Encyclopaedia Iranica, 3 vols. — (London: Routledge and Kegan Paul, 1983 —).
  • Denis MacEoin. The Messiah of Shiraz. Brill (Leyden, 2008).
  • Momen, Moojan (1991). The Works of Shaykh Ahmad al-Ahsá'í: A Bibliography [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.].
  • Juan Cole. «The World as Text: Cosmologies of Shaykh Ahmad al-Ahsa'i,» in Studia Islamica, No. 80. (1994), pp. 145–163.
  • Idris Samawi Hamid. The Metaphysics and Cosmology of Process According to Shaykh Ahmad al-Ahsa'i. (Ph.D. dissertation: State University of New York at Buffalo, 1998).
  • Mohammad Ali Amir-Moezzi. «Une absence remplie de présences. Herméneutiques de l'occultation chez les Shaykhiyya (Aspects de l'imamologie duodécimaine VII) ,» in Bulletin of the School of Oriental and African Studies Vol. 64, No. 1. (2001), pp. 1–18.

Посилання[ред. | ред. код]