Ахмет Ондер

Ахмет Ондер
Загальна інформація
Громадянство	Туреччина
Народження	12 липня 1996 (27 років); Одеміс
Зріст	171 см
Вага	68 кг
Alma mater	Егейський університетd
Спорт
Країна	Туреччина
Вид спорту	спортивна гімнастика
Команда	Гімнастичний клуб Савкар
Тренери	Юлмаз Гоктекін
Участь і здобутки
Ахмет Ондер у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Туреччина
Чемпіонат світу
Чемпіонат Європи
Європейські ігри

Ахмет Ондер (нар. 12 липня 1996 — Одеміс, Туреччина) — турецький гімнаст. Учасник Олімпійських ігор в Токіо. Срібний призер чемпіонату світу, Європи та Європейських ігор.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив факультет фізичного виховання (тренер) Університету Еге, Ізмір, Туреччина.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після перегляду Олімпійських ігор 2004 року в Афінах, Греція, забажав займатися спортивною гімнастикою. Хоча зростав у невеличкому селищі поблизу Ізміра, де не було спортивних залів, через гіперактивність був записаний до спортивного клубу Савкар у м. Ізмір поруч з будинком тітки^[1].

2018[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи в Глазго, Велика Британія, в командній першості стали сьомими. У фіналах в окремих видах став п'ятим на паралельних брусах та восьмим у вільних вправах.

На чемпіонаті світу в Досі, Катар, став п'ятнадцятим у багатоборстві та дев'ятим у вільних вправах.

2019[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи кваліфікувався до чотирьох фіналів, в яких п'яті результати продемонстрував у багатоборстві та паралельних брусах, а сьомі — в опорному стрибку та поперечині.

На Європейських іграх у Мінську, Білорусь, став срібним призером на поперечині.

На чемпіонаті світу в Штутгарті, Німеччина, у фіналі вправ на паралельних брусах здобув першу в кар'єрі срібну нагороду, що дало змогу здобути особисту ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.^[2] Став перший в історії Туреччини призером чемпіонату світу на паралельних брусах.^[3]

2020[ред. | ред. код]

У грудні під час пандемії коронавірусу на чемпіонаті Європи в Мерсіні, Туреччина, здобув срібну нагороду в командній першості спільно з Абделрахманом Елгамалом, Ферхатом Аріканом, Ібрагімом Чолаком та Умітом Самілоглу, що стала першою нагородою Туреччини в командній першості^[1].

Результати на турнірах[ред. | ред. код]

Рік	Змагання	КБ	ІБ
2014	Чемпіонат світу	25	56	108	185	105		45	87
2015	Кубок світу в Котбусі			34	31		13		38
	Кубок світу в Досі							6
	Чемпіонат Європи		31	17	51	46		79	57
	Кубок виклику у Варні			16	26		8	3 !	5
	Кубок виклику в Осієку							7
2016	Кубок світу в Баку			4	20		3 !	6	2 !
	Кубок світу в Досі			4			9	8	4
	Кубок виклику в Осієку			6					6
	Чемпіонат Європи	11		28	48			19	56
	Кубок виклику в Мерсіні			3 !			1 !	3 !	3 !
2017	Кубок світу в Мельбурні			5	8	8	4	8	3
	Ісламські ігри солідарності	1 !		3 !			1 !		3 !
	Кубок виклику в Сомбатхеї			3 !			4	3 !	5
	Чемпіонат світу		9	13	78	39		16	17
2018	Кубок виклику в Осієку						8
	Кубок виклику в Копері			9			7	11	20
	Середземноморські ігри	2 !	3 !	2 !			2 !	1 !
	Кубок виклику в Мерсіні			1 !			4	2 !	13
	Чемпіонат Європи	7		8	60	21		5	10
	Кубок виклику в Парижі							3 !	9
	Чемпіонат світу	15	15	9	61	30		31	133
	Кубок світу в Котбусі			7				10	11
2019	Кубок світу в Мельбурні			8	11	9		2 !	6
	Кубок світу в Досі			5	19	15	16	13	12
	Чемпіонат Європи		5	7	21	29	18	5	7
	Кубок виклику в Мерсіні				3 !			2 !	2 !
	Європейські ігри								2 !
	Чемпіонат світу	15	35	44	162	30		2 !	30
2020	Кубок світу в Баку*			14				6	23
2020	Чемпіонат Європи	2 !	15	4	15	6	8		8
2021	Чемпіонат Європи		4	4	46	12	12	8	5
	Кубок світу в Досі			6	14	8	11	8	4
	Олімпійські ігри		DNF	13	39	13	7	14	21
	Чемпіонат світу		5	49	46	17		13	38
2022	Кубок виклику в Осієку			9	2 !		9	15	4
	Середземноморські ігри	1 !		2 !			8	4	3 !
	Ісламські ігри солідарності	1 !		1 !		3 !	3 !	2 !	1 !
	Чемпіонат Європи	3 !	2 !	8	24	15	15	6	8
	Чемпіонат світу	11		29	129				104
2023	Чемпіонат Європи	2 !	21	26	68	87		65	16
2024	Кубок виклику в Анталії			7