Ацтекасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турнір Фінальний раунд відбору на чемпіонат світу 2002 року
Дата 16 червня 2001
Стадіон «Ацтека», Мехіко
Гравець матчу Роландо Фонсека
Арбітр Карлос Батрес (Гватемала)
Глядачі 60 000

Футбольний матч Мексика — Коста-Рика, що відбувся 16 червня 2001 року в Мехіко на стадіоні «Ацтека» і став відомим як «Ацтекасо» (ісп. Aztecazo) — гра четвертого ігрового дня фінального раунду відбору на чемпіонат світу 2002 року в зоні КОНКАКАФ. Обидві збірні підійшли до турніру з 4 очками, програвши в гостях збірній США[1][2]. За словами журналіста Арнольдо Рівера з коста-риканської газети La Nación[en], цей матч був критично важливим для обох команд[3].

Збірна Коста-Рики пропустила у першому таймі гол, який забив головою Хосе Мануель Абундіс, однак у другому таймі зуміла зрівняти рахунок і вирвати перемогу. Голи за Коста-Рику забили Роландо Фонсека і Ернан Медфорд. Вперше в історії Мексика програла матч відбіркового турніру до чемпіонату світу на «Ацтеці»[4], і цей матч увійшов в історію як «Ацтекасо» (назву запропонувала газета «La Nación»)[5]. Завдяки цій перемозі Коста-Рика посіла 1-е місце у фінальному раунді з 23 очками і кваліфікувалася на чемпіонат світу[6]. Мексика незабаром програла Гондурасу і змушена була відправити у відставку тренера Енріке Меса[7], але вийшла на чемпіонат світу з 2-го місця, перемігши в матчі Гондурас на «Ацтеці»[8].

Передісторія[ред. | ред. код]

Ернан Медфорд, який забив переможний гол

До цього матчу збірна Мексики не зазнавала поразок у офіційних матчах відбіркових турнірів до чемпіонату світу на стадіоні «Ацтека»[4], хоча в товариських зустрічах програвала збірним Угорщини, Бразилії, Італії, Перу, Чилі та Іспанії з 1967 по 1981 роки[9]. Попередня зустріч між збірними відбулася 9 листопада 1997 року в рамках відбору на чемпіонат світу у Франції і завершилася з рахунком 3:3, що не дозволило Коста-Риці вийти на чемпіонат світу[10].

До матчу обидві команди підійшли з 4 очками в активі за підсумками трьох турів: таблицю очолювала збірна США, яка перемогла вдома обидві команди. Коста-Рика зіграла внічию з Уругваєм у Сан-Хосе і перемогла Тринідад і Тобаго в Алахуелі, а мексиканці зіграли внічию з тринідадцями в Порт-оф-Спейн і перемогли Ямайку в Мехіко на «Ацтеці». Однак обидві збірні були морально пригнічені через провалені турніри: на Кубку націй Центральної Америки Коста-Рика програла його переможцю, Гватемалі, а Мексика зазнала невдачі на Кубку конфедерацій 2001 і програла Англії 0:4 у товариському матчі[3].

За кілька днів до матчу коста-риканський гравець Ернан Медфорд заявив, що Мексика не є «гігантом КОНКАКАФ» і не може бути непереможною командою, у відповідь на що Рафаель Маркес заявив, що команди говорять на полі, а не поза полем, і пообіцяв перевірити істинність слів Медфорда. Хоакін дель Ольмо висловив своє невдоволення Медфордом, який, за його словами, вже набрид своїми висловлюваннями всій Мексиці, у відповідь на що Медфорд заявив, що не збирається вступати в скандали і не буде більш м'яким у висловлюваннях[11].

Хід гри[ред. | ред. код]

Перший тайм[ред. | ред. код]

На 7-й хвилині Мексика забила перший гол: подача Віктора Руїса завершилася точним ударом головою Хосе Мануеля Абундиса, який перестрибнув Хільберто Мартінеса і вразив володіння Еріка Лонніса. Святкуючи свій гол, Абундіс зняв футболку, показавши майку з написом «Професор Меса, ми з Вами» (ісп. Profe Meza, estamos con usted) в підтримку тренера збірної Енріке Меса[12]. Протягом першого тайму збірна Коста-Рики грала вкрай слабо в обороні, не допомагаючи своєму воротареві. Гольовий момент був у Пауло Ванчопе, але його удар взяв Освальдо Санчес. Журналіст Арнольдо Рівера критикував збірну за те, що вони не допомагали Ванчопе в атаці[13]. На 40-ій хвилині на поле вийшов Роландо Фонсека замість Родріго Кордеро.

Другий тайм[ред. | ред. код]

На 52-й хвилині мексиканці випустили на поле Сезарео Вікторіно, який став створювати більше моментів для Мексики, але його прикривали захисники Луїс Марін і Хільберто Мартінес. У другому таймі став активним у костариканців півзахисник Вільмер Лопес, якого назвали «свічкою запалення» в команді[13]. На поле вийшов на 59-й хвилині Вільям Сансінг замість Карлоса Кастро Мори, чия швидкість змусила мексиканця Дуїліо Давіно зрештою сфолити проти Сансінга перед штрафним. Роландо Фонсека пробив його на 72-й хвилині, та після його удару правою ногою рахунок зрівнявся.

На 80-й хвилині замість Пауло Ванчопе вийшов Ернан Медфорд. На 86-й хвилині Фонсека несподівано пробив правою ногою з дальньої дистанції, і хоча цей удар відбив Освальдо Санчес, але на добиванні першим виявився Медфорд, який забив другий гол Коста-Рики[14]. Тільки 16 березня 2017 року арбітр з Гватемали Карлос Батрес, який судив цей матч, визнав, що Медфорд перебував в офсайді і що гол не можна було зараховувати[15]. На останніх хвилинах Ерік Лонніс відбив небезпечний удар мексиканців і зберіг переможний рахунок для своєї команди[13].

Подробиці матчу[ред. | ред. код]

Мексика
Коста-Рика
ВР 24 Освальдо Санчес
ЗХ 2 Клаудіо Суарес
ЗХ 5 Дуїліо Давіно ЖК 61'
ЗХ 13 Павел Пардо ЖК 26'
ЗХ 18 Сальвадор Хосе Кармона ЖК 64'
ПЗ 6 Марко Антоніо Руїс Замінений на 67-ій хвилині 67'
ПЗ 14 Хоакін дель Ольмо Замінений на 75-ій хвилині 75'
ПЗ 19 Мігель Сепеда Замінений на 52-ій хвилині 52'
ПЗ 20 Віктор Руїс
НП 9 Хосе Мануель Абундіс
НП 15 Луїс Ернандес
Заміни:
ВР 1 Хорхе Кампос
ЗХ 3 Серхіо Альмагер
ПЗ 8 Херардо Торрадо
НП 11 Даніель Осорно Вийшов на заміну на 67-ій хвилині 67'
НП 17 Франсіско Паленсія Вийшов на заміну на 75-ій хвилині 75'
ПЗ 21 Сесарео Вікторіно Вийшов на заміну на 52-ій хвилині 52'
НП 23 Харед Борхетті
Тренер:
Енріке Меса
ВР 1 Ерік Лонніс
ЗХ 2 Джервіс Драммонд
ЗХ 3 Луїс Марін ЖК 62'
ЗХ 5 Хільберто Мартінес
ЗХ 21 Рейнальдо Паркс
ЗХ 22 Карлос Кастро ЖК 28' Замінений на 59-ій хвилині 59'
ПЗ 6 Вільмер Лопес
ПЗ 8 Маурісіо Соліс ЖК 55'
ПЗ 19 Родріго Кордеро Замінений на 40-ій хвилині 40'
НП 9 Пауло Ванчопе ЖК 64' Замінений на 80-ій хвилині 80'
НП 16 Стівен Брайс
Заміни:
НП 7 Роландо Фонсека Вийшов на заміну на 40-ій хвилині 40'
ПЗ 10 Вальтер Сентено
ЗХ 14 Остін Беррі
ЗХ 15 Гарольд Воллес
НП 17 Ернан Медфорд Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
ВР 18 Лестер Морган
НП 20 Вільям Сансінг Вийшов на заміну на 59-ій хвилині 59'
Тренер:
Алешандре Гімарайнс

Реакція[ред. | ред. код]

Гравці і тренери[ред. | ред. код]

За право взяти інтерв'ю у героя матчу Ернана Медфорда боролися багато газет США, Мексики і Коста-Рики, що коста-риканська газета «La Nación[en]» назвала також «запеклою боротьбою». Медфорд назвав цей матч історичним результатом і подякував тренеру збірної Алешандре Гімарайнсу: завдяки гольовому пасу в 1990 році на матчі чемпіонату світу в Італії Медфорд забив гол у ворота збірної Швеції, а через 11 років надав відповідну послугу і допоміг збірній здобути важливу перемогу в історії футболу — вперше обіграти Мексику в офіційному матчі на «Ацтеці»[16]. Алешандре Гімарайнс назвав цю перемогу своїм найбільшим тріумфом за всю кар'єру гравця і тренера і відзначив, що команда домоглася подібної перемоги завдяки своїм бажанням і майстерності[17].

До спокою закликав Вільмер Лопес, зазначивши, що незважаючи на історичну перемогу і радість від неї, команда ще не пройшла до кінця всю кваліфікацію[18]. Автор першого голу Роландо Фонсека жартома перефразував передматчеве висловлювання Ернана Медфорда, сказавши, що Мексика більше не є великою футбольною державою і «батьківщиною томатів», а «великим може бути тільки Господь». Нападник Пауло Ванчопе висловив подяку всім коста-риканцям, які вірили у збірну. Джервіс Драммонд висловив важливість перемоги над Мексикою в боротьбі за поїздку на чемпіонат світу, оскільки команда в цьому матчі не опускала руки і зуміла впоратися з проблемами після швидкого голу. Нарешті, Ерік Лонніс описав свій сейв в кінці матчу: «Я побачив, як м'яч падав, і вирішив виставити руку. Моя позиція допомогла мені відбити удар і зберегти результат».

Тренер мексиканців Енріке Меса визнав закономірність перемоги Коста-Рики, яка виглядала набагато краще, а також визнав факт проблем у збірної Мексики, через які мексиканці довгий час не могли виграти. Він також заявив, що не має наміру йти у відставку, оскільки вкладає всі свої сили у виступ збірної[19]. Нападник Луїс Ернандес визнав, що вболівальники втратили довіру до збірної Мексики.

ЗМІ[ред. | ред. код]

Засоби масової інформації Коста-Рики опублікували серію статей про перемогу: 17 червня газета «La Nación» на своєму сайті і в свіжому номері опублікувала статтю під заголовком «Ацтекасо!» (ісп. ¡Aztecazo!) з фотографіями Медфорда і Фонсеки, які святкували другий гол[20][21]. З цього заголовку, схожим зі словом «Мараканасо», і був названий весь матч. Газета «Diario Extra[en]» пожартувала над мексиканцями, опублікувавши статтю під заголовком «Ну що, пацани!» (ісп. ¡Quiúbole, manitos!)[22].

Мексиканська газета «Reforma» назвала цю перемогу «антологічною» для Коста-Рики і відзначила, що на стадіоні «Ацтека» панувала атмосфера похорону, за винятком трибуни коста-риканців, які святкували перемогу[23]. «El Universal[en]» була короткою: у статті «Коста-Рика поховала Мексику» говорилося, що завдяки «Лос-Тікос» і Медфорду зі збірною Мексики вже ніхто не рахується у КОНКАКАФ[12]. Агентство новин EFE повідомило, що збірну Коста-Рики вітав з перемогою присутній на матчі президент Коста-Рики Мігель Анхель Родрігес Ечеверрія. Мексиканські фанати, ошелешені поразкою збірної, після мовчання почали освистувати гравців і скандувати «Меса, йди!» і «Поверніть квитки!»[24].

І в даний час всі спортивні аналітики вважають цю поразка збірної Мексики однією з найгірших ігор в її історії. 25 липня 2013 року Альберто Ернандес на телеканалі ESPN Deportes включив цю поразку в список 10 найбільш болючих поразок в історії збірної Мексики[25]; Ден Фрідман з телеканалу Univisión назвав гру одним з найбільших принижень «Эль Три»[26], а Хорхе Гарсія з газети «Milenio» зарахував 16 червня 2001 року до «чорних днів спорту Мексики»[27].

Наслідки[ред. | ред. код]

Набравши рекордні 23 очка, збірна Коста-Рики вийшла у фінальний етап чемпіонату світу 2002 року з першого місця[6]. Через 4 дні після «Ацтекасо» збірна Мексики програла в гостях Гондурасу з рахунком 1:3, яке стало шостою поразкою поспіль для мексиканців, і Енріке Меса змушений був піти у відставку[7]. Його наступником став Хав'єр Агірре, який допоміг Мексиці вийти на чемпіонат з 2-го місця, перемігши збірну Гондурасу в домашньому матчі 3:0[8]. Коста-Рика на чемпіонаті світу не подолала груповий етап: у групі C вона перемогла збірну Китаю, зіграла внічию зі збірною Туреччини і програла Бразилії, а путівку в плей-оф Туреччина отримала за додатковими показниками. Мексика вийшла з групи G разом з Італією, з якої зіграла внічию, і випередила в групі команди Хорватії та Еквадору, а в 1/8 фіналу поступилася США.

Наступну перемогу над Мексикою Коста-Рика здобула тільки через 12 років[28], програвши за цей час Мексиці двічі з рахунком 2:0 у відборі на чемпіонат світу 2006 і 2010 років, а у відборі на чемпіонат світу 2014 року зазнавши поразки 0:1 і зігравши нульову нічию. 15 жовтня 2013 року на Національному стадіоні Коста-Рики з тим же рахунком 2:1 Коста-Рика перемогла Мексику і вийшла на чемпіонат світу в Бразилії, вибивши Мексику з боротьби за пряме попадання[29]. З моменту голи Ернана Медфорда коста-риканці більше не забивали на «Ацтеці»[30]. Мексика ж програла потім ще двічі «Ацтеці» в товариських матчах збірних Парагваю та США[9].

«Ацтекасо» Гондурасу[ред. | ред. код]

6 вересня 2013 року історичний успіх Коста-Рики повторила і збірна Гондурасу, обігравши з рахунком 2:1 команду Мексики і майже повністю повторивши дії коста-риканців. За збігом, Гондурас точно так само пропустив швидкий гол, але відігрався у другому таймі і втримав перемогу[31]. Мексиканська газета Récord зазначила, що воротар Хесус Корона пропустив гол Джеррі Бенгтсона через власну помилку, як і Освальдо Санчес допустив помилку перед голом Ернана Медфорда[32]. В іспаномовній пресі цю поразку назвали також «Ацтекасо», але з написанням Haztecazo (оригінальна назва матчу в Коста-Риці — Aztecazo), де буква H була першою від самоназви країни Honduras і за правилами іспанської мови не читалася[33].

Mexico
Honduras

Примітки[ред. | ред. код]

  1. United States 2–0 Mexico. FIFA. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 19 березня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=bot: unknown (довідка)
  2. United States 1–0 Costa Rica. FIFA.com. FIFA. Архів оригіналу за 30 June 2013. Процитовано 19 березня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=bot: unknown (довідка)
  3. а б Arnoldo Rivera (16 червня 2001). La hora señalada. La Nación[en] (ісп.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 19 березня 2017.
  4. а б Momentos que inmortalizaron al estadio Azteca. BBC Mundo. 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  5. Nacion.com. La Nación[en]. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 19 березня 2017.
  6. а б Costa Rica cierra hexagonal con triunfo 1-0 ante Jamaica. La Nación[en] (ісп.). 11 листопада 2001. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 19 березня 2017.
  7. а б Renunció Enrique Meza, tras la derrota de 3-1 ante Honduras. UNAM. 21 червня 2001. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  8. а б México derrota a Honduras y clasifica al Mundial | Emol.com. Emol (ісп.). Reuters. 11 листопада 2001. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  9. а б Las derrotas de México en el estadio Azteca. Vanguardia. 25 березня 2017. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  10. José Eduardo Mora (10 листопада 1997). Histórico... e inútil. La Nación[en]. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 березня 2017.
  11. El Pelícano irrita a los mexicanos. La Nación[en]. 12 червня 2001. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 березня 2017.
  12. а б Sepulta Costa Rica a México al ganarle 2-1 en el Estadio Azteca. El Universal[en]. 16 червня 2001. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  13. а б в Arnoldo Rivera (17 червня 2001). México 1 - Costa Rica 2. La Nación[en]. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  14. Danilo Jiménez (17 червня 2001). 11 años después... La Nación[en]. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 21 березня 2017.
  15. Steven Oviedo (16 березня 2017). Árbitro del Aztecazo: 'Hernán Medford estaba fuera de juego'. La Nación[en] (ісп.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  16. Arnoldo Rivera (17 червня 2001). Medford derribó un mito. La Nación[en]. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  17. Arnoldo Rivera (17 червня 2001). La gloria de Guima. La Nación[en]. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 22 березня 2017.
  18. Arnoldo Rivera (17 червня 2001). "Dimos un gran paso". La Nación[en]. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 22 березня 2017.
  19. Arnoldo Rivera (17 червня 2001). Ojitos Meza no se va. La Nación[en]. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 24 березня 2017.
  20. ¡Aztecazo!. La Nación[en]. 17 червня 2001. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 26 березня 2017.
  21. Kenneth Hernández (21 березня 2017). Así era Costa Rica cuando la Selección Nacional logró el Aztecazo. La Nación[en] (ісп.). Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  22. Pedro Retana (23 березня 2017). Así era Tiquicia en tiempos del aztecazo. Diario Extra[en]. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 26 березня 2017.
  23. Luis Echeverría (16 червня 2001). Derrota histórica a la Selección. Reforma. Архів оригіналу за 23 червня 2001. Процитовано 26 березня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=bot: unknown (довідка)
  24. Eliminatorias: Costa Rica acabó con el mito mexicano. Emol. EFE. 16 червня 2001. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  25. Alberto Hernández (25 липня 2013). Diez derrotas dolorosas del Tri. ESPN Deportes. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  26. Dan Fridman (19 червня 2016). Las grandes humillaciones en la historia del 'Tri'. Univisión. Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  27. Jorge García (8 лютого 2017). Los días negros del deporte mexicano. Milenio (ісп.). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  28. Cristian Echeverría (10 червня 2013). El Aztecazo, la maldición tica. Marca (ісп.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 24 березня 2017.
  29. Paulo Rodríguez (15 жовтня 2013). Costa Rica hizo llorar, llorar y llorar a México que jugará el repechaje. Al Día. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  30. Emmanuel Mondragón (24 березня 2017). Costa Rica no anota en el Estadio Azteca desde 2001. Récord. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 26 березня 2017.
  31. ¡Honduras derrumba a México con un histórico Aztecazo!. Diario Diez[en]. 19 грудня 2013. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  32. Errores de porteros, coincidencia en los 'Aztecazos'. Récord (ісп.). 7 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  33. Andrea Ramírez (6 вересня 2013). “Haztecazo” histórico de Honduras que derrota 1 - 2 a México | CB24 Noticias Centroamérica. CB24. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]