Бабаян Араксі Товмасівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабаян Араксі Товмасівна
вірм. Արաքսի Թովմասի Բաբայան
Народилася 5 травня 1906(1906-05-05)[1]
Єреван, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2]
Померла 13 лютого 1993(1993-02-13)[2] (86 років)
Єреван, Вірменія[2]
Поховання Nubarashen Cemeteryd
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Вірменія
Національність вірмени[1][2]
Діяльність хімік
Alma mater Єреванський державний університет (1929)[1]
Вірменський державний інженерний університет (1937)[1]
Галузь органічна хімія
Заклад Єреванський зооветеринарний інститутd[1]
Єреванський державний медичний університет ім. Мхітара Гераци
Вчене звання професор[d][2] і академік[1][2]
Науковий ступінь доктор хімічних наук[2]
Членство Академія наук Вірменської РСР[1]
Партія ВКП(б)[1]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч науки Вірменської РСР

Араксі Товмасівна Бабаян (вірм. Բաբայան Արաքսի Թովմասի, 5 травня 1906(19060505), Єреван — 13 лютого 1993, Єреван) — радянська і вірменська вчена, хімік-органік. Заслужена діячка науки і техніки Вірменської РСР (1961), академік Академії наук Вірменської РСР (1968, член-кореспондент з 1956).

Життєпис[ред. | ред. код]

Араксі Товмасівна Бабаян народилася 5 травня 1906 року в Єревані.

1928 року закінчила сільськогосподарський факультет Єреванського державного університету, а 1937 року закінчила хімічний факультет Єреванського політехнічного інституту[ru].

Протягом 19281958 років працювала в Єреванському ветеринарному інституті (пізніше — Єреванський зооветеринарний інститут). 1939 року запропонувала спосіб синтезу ацетиленових у-гліколів (реакція Фаворського-Бабаян). Вивчила лужне і термічне розщеплення амонієвих солей. Від 1945 року — професорка.

1953 року відкрила каталітичну дію солей амонію під час алкілювання , , і кислот галогеналкілами у водно-лужному середовищі. Відкрила три нові реакції:

  • дегідрохлорування — розщеплення четвертинних солей амонію,
  • перегрупування — розщеплення (внутрішньомолекулярне С-алкілювання за нуклеофільного заміщення),
  • циклізації — розщеплення (внутрішньомолекулярний дієновий синтез).

Від 1935 року — співробітниця Хімічного інституту Вірменської філії АН СРСР (від 1957 року Інститут органічної хімії Академії наук Вірменської РСР).

Протягом 19421955 років — завідувачка кафедри хімії Єреванського медичного університету. Протягом 19491953 — заступниця директора з науки, в 19551957 роках — завідувачка сектору органічної хімії, від 1957 року — завідувачка лабораторії аміносполук. 1956 року обрана членом-кореспондентом Академії наук Вірменської РСР. 1961 року Араксі Бабаян присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки Вірменської РСР. 1968 року обрана академікинею Академії наук Вірменської РСР.

Депутатка Верховної Ради Вірменської РСР II—IV скликань. У 19761983 роках — відповідальна редакторка «Вірменського хімічного журналу».

Араксі Товмасівна Бабаян померла 13 лютого 1993 року в Єревані.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Трудового Червоного Прапора (7.03.1960) — в ознаменування 50-річчя Міжнародного жіночого дня і відзначаючи активну участь жінок Радянського Союзу в комуністичному будівництві і їх заслуги перед Радянською державою з виховання молодого покоління, за досягнення високих показників у праці і плідну громадську діяльність
  • Орден Дружби народів (13.05.1976) — за заслуги у розвитку хімічної науки та у зв'язку з сімдесятиліттям з дня народження
  • Орден «Знак Пошани» (27.04.1967) — за досягнуті успіхи в розвитку радянської науки і впровадженні наукових досягнень у народне господарство[3]
  • Заслужений діяч науки і техніки Вірменської РСР (1961).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]