Баблер індокитайський
| Баблер індокитайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Napothera danjoui (Robinson & Kloss, 1919)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Rimator danjoui Jabouilleia danjoui | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ба́блер індокитайський[3] (Napothera danjoui) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає у В'єтнамі і Лаосі.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 18–19 см. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла охриста і білувата. Скроні сірувато-коричневі, під дзьобом темні "вуса", горло біле. Дзьоб чорний, загнутий донизу.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- N. d. parvirostris (Delacour, 1927)[5] — центральний Лаос і центральний В'єтнам;
- N. d. danjoui (Robinson & Kloss, 1919) — плато Далат[en] на півдні центрального В'єтнаму.
Наунгмунзький баблер раніше вважався підвидом індокитайського баблера.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Представники підвиду N. d. danjoui живуть у вологих гірських тропічних лісах і зустрічаються на висоті від 1500 до 2100 м над рівнем моря, а представники підвиду N. d. parvirostris живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і зустрічаються на висоті від 50 до 900 м над рівнем моря, подекуди на висоті до 1650 м над рівнем моря. Живляться безхребетними, яких шукають в лісовому підліску. Сезон розмноження триває з січня по квітень. В кладці 2 яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція індокитайських баблерів становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Napothera danjoui. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ H.Ch. Robinson, C.B. Klosse. On Birds from South Annam and Cochin China. Part II. Pycnonotidæ — Dicæidæ. „Ibis”. Eleventh Series. 1, s. 579, 1919 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ J.B.T.A. Delacour. New Birds from Indo-China (40 new races). „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 47, s. 160, 1927 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |