Бабій Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Федорович Бабій
 Сотник
Загальна інформація
Народження 2 березня 1884(1884-03-02)
с. Великий Говилів, нині Хоростківська міська громада, Чортківський район, Тернопільська область
Смерть 1977(1977)
м. Торонто, Канада Канада
Alma Mater Коломийська українська гімназія
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Вид ЗС Збройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Війни / битви Українсько-польська війна
Командування
командир артилерійської батареї УГА
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
CMNS: Бабій Василь Федорович у Вікісховищі

Васи́ль Фе́дорович Бабі́й (2 березня 1884, с. Великий Говилів, нині Хоростківська міська громада, Чортківський район, Тернопільська область — 1977, м. Торонто, Канада) — сотник Армії УГА, український адвокат, громадський діяч. Доктор права (1914).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Тернопільській і Коломийській гімназіях. 1911 року закінчив Львівський університет, докторат здобув в університеті м. Грац (Австрія).

Могила Василя Бабія на цвинтарі Вікторія Лан в м. Сент-Кетерінс.

Від грудня 1918 — в УГА: командир артилерійської батареї полку. 1920—1930-ті — адвокат у Копичинцях, голова повітового «Лугу», директор філії «Українбанку».

У період німецької окупації працював у Чорткові, під час формування української дивізії «Галичина» — уповноважений її військової управи в повіті. 1944 виїхав у Німеччину, потім — у Канаду. Один із організаторів написання історії Копичинецького повіту.

Похований на цвинтарі Вікторія Лан, в місті Сент-Кетерінс.

Джерела[ред. | ред. код]