Базарський район
| Базарський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Область: | Коростенська округа, Волинська округа, УСРР, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 21 січня 1959 |
| Населення: | 25 146 (1939) |
| Площа: | 790,9[1] км² |
| Густота: | 48,09 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | c. Базар |
| Районна влада | |
| Мапа | |
| |
База́рський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існував з 1923 по 1959 роки в складі Коростенської та Волинської округ, УСРР, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Базар.
Історія та адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії.
Район початково складався із 19 сільських рад колишніх Базарської та Ново-Вороб'ївської волостей Овруцького повіту: Базарської, Будо-Вороб'ївської, Будо-Голубієвицької, Велико-Кліщівської, Велико-Міньківської, Голубієвицької, Дерманківської, Дубровської, Калинівської, Ксаверівської, Лумлянської, Любарківської, Мало-Міньківської, Межиліської, Недашківської, Ново-Гутської, П'ятидубської, Рутвянської та Старовороб'ївської.
12 січня 1924 року в складі району було утворено чеську національну Гуто-Мар'ятинську сільську раду, 21 жовтня 1925 року — Малокліщівську сільську раду.
2 березня 1927 року до складу Малинського району було передано Будо-Вороб'ївську, Лумлянську та Старовороб'ївську сільські ради.
13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, територію, в тому числі й Базарський район, включено до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Базарський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
14 листопада 1935 року було розформовано Дерманківську сільську раду.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Базарським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Овруч Генеральної округи Житомир. Було утворено Вилівську та Лісно-Колонську сільські управи.
11 серпня 1954 року, внаслідок укрупнення, було ліквідовано Будо-Голубієвицьку, Звіздальську, Мар'ятинську, Рубежівську, Руднє-Калинівську та Слобідську сільські ради.
21 січня 1959 року, Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано[2]. Територію було розділено між Малинським (увійшли Вишівська, Ксаверівська, Недашківська, Новогутянська та Рутвянська сільські ради) та Народицьким районами (відійшли Базарська, Велико-Кліщівська, Велико-Міньківська, Голубієвицька, Гуто-Мар'ятинська, Калинівська, Любарська, Малокліщівська, Маломіньківська та Межиліська сільські ради)[3].
Населення[ред. | ред. код]
У 1924 році в районі налічувалось 32 393 мешканці, в тому числі: чоловіків — 15 638 та жінок — 16 755[4].
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року[5], на території Базарського району мешкало 38 038 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був таким:
- Українська мова — 88,2 %
- Російська мова — 4,3 %
- інші — 7,5 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року:[5]
| Національність | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| українці | 30126 | 79,2 |
| поляки | 3535 | 9,3 |
| євреї | 1760 | 4,6 |
| росіяни | 1570 | 4,1 |
| чехи | 671 | 1,8 |
| німці | 328 | 0,9 |
| інші | 48 | 0,1 |
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення району становила 25 146 осіб, з них українців — 20 268, росіян — 1 724, німців — 297, євреїв — 573, поляків — 1 662, інших — 622[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 161, 532, 533, 540, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР (PDF). http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 11 червня 2020.