Байкова Варвара Василівна
| Байкова Варвара Василівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1845 |
| Місце народження | Полтавська область |
| Професії | співачка |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
Варвара Василівна Байкова (нар. 1845,[1] Полтавська губернія — пом. ?) — українська оперна і концертна співачка (мецо-сопрано, контральто).
Біографія[ред. | ред. код]
В 1866–1871 роках навчалася співу в Московській консерваторії у класі О. Д. Александрової-Кочетової. В цей період виступала в концертах Російського музичного товариства.
У 1870 році дебютувала в Київській опері (партія Вані, «Життя за царя» М. Глінки), де в 1871–1873 роках була солісткою. У сезоні 1874/75 співала в Харкові (антреприза Ф. Г. Бергера). Час від часу виступала в московському Большому театрі. Також виступала в камерних концертах в Києві та Москві.
На вірші Варвари Байкової писали романси С. Блуменфельд («Таємниця»), А. Симон, Д. А. Усатов.
Репертуар[ред. | ред. код]
Варвара Байкова мала звучний, чистий голос красивого тембру, відзначалася акторським хистом. На думку П. Чайковського, її виконання відрізнялося «зрілістю розуміння, елегантною простотою».
Найкращі оперні партії: Ратмир («Руслан і Людмила» М. Глінки), Княгиня («Русалка» О. Даргомижського), Ізяслав («Рогнеда» О. Сєрова), Бояриня Морозова («Опричник» П. Чайковського; в цій партії перевершила своїх попередниць), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Памела («Фра-Диявол» Д. Обера).
Камерний репертуар: твори М. Глінки, А. Даргомижського, І. С. Баха (сольна партія в Месі h-moll), В. А. Моцарта.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За деякими джерелами — 1850 рік.
Література[ред. | ред. код]
- Кузьмін М. І. Забуті сторінки музичного життя Києва. — Київ, 1972. — С. 153—154;
- Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. — С. 20.