Баланчук Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баланчук.
Ф
Сергій Баланчук
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Олександрович Баланчук
Народження 31 березня 1975(1975-03-31)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 2022(2022)
  Донецька область, Україна
Зріст 187 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР / Україна «Динамо» К
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1996 Україна «Динамо» К 4 (0)
1992—1996 →  Україна «Динамо-2» К 125 (11)
1993 →  Україна ЦСК ЗСУ 3 (1)
1996—1999 Ізраїль «Маккабі» Х 64 (2)
1999 Україна «Динамо» К 0 (0)
1999 →  Україна «Динамо-2» К 12 (0)
1999 →  Україна «Динамо-3» К 3 (0)
1999—2002 Україна «Ворскла» 89 (3)
1999—2001 →  Україна «Ворскла-2» 9 (0)
2003 Україна «Металіст» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995–1996 Україна Україна (U-21) 2 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергі́й Олекса́ндрович Баланчу́к (31 березня 1975, Київ, СРСР — 7 липня 2022, поблизу м. Бахмут, Україна) — український футболіст, захисник, відомий перш за все завдяки виступам у полтавській «Ворсклі», ізраїльському «Маккабі» (Хайфа) та молодіжній збірній України, військовий. Після завершення активних виступів розпочав кар'єру юриста. Учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Баланчук народився в м. Києві. Навчався в загальноосвітній школі № 170, що на Оболоні, де було створена спеціальний «футбольний клас». Разом з Сергієм навчалися Олександр Шовковський, Владислав Ващук, Сергій Федоров та Геннадій Медведєв, що згодом гучно заявили про себе на українському футбольному небосхилі[2]. Закінчив школу з золотою медаллю, перемагав на районній олімпіаді з німецької мови[3]. Займався футболом у ДЮФШ «Динамо». На початку 1992 року дебютував у складі «Динамо-2», де швидко став одним з ключових захисників команди. Влітку 1993 року нетривалий час перебував у оренді в ЦСК ЗСУ.

13 серпня 1995 року дебютував у основному складі «Динамо» в поєдинку проти СК «Миколаїв», відігравши 57 хвилин та поступившись місцем на полі Євгену Похлебаєву. В той же час Сергій почав залучатися до ігор молодіжної збірної України. Загалом провів у складі киян 4 поєдинки і, втративши надію закріпитися у основі, вирушив до Ізраїлю, де уклав угоду з «Маккабі» з Хайфи. За три сезони в Ізраїлі здобув разом з клубом «бронзу» національного чемпіонату та кубок країни. У єврокубкових змаганнях провів 7 матчів.

Навесні 1999 року Баланчук повернувся до Києва, однак пробитися до основи «Динамо» на той час було майже неможливо, тож погравши певний час за резервні команди киян, Сергій вирушив до полтавської «Ворскли». Найбільшим успіхом полтавців того часу стало 4-те місце у чемпіонаті 1999/2000 років та участь у Кубку УЄФА. Сергій Баланчук протягом 3,5 сезонів був основним захисником «Ворскли». Останнім клубом для Сергія став харківський «Металіст», де він виступав у 2003 році[4].

Після закінчення кар'єри футболіста отримав юридичну освіту і з 2004 року розпочав роботу за фахом. Працював партнером у ТОВ «Юридична фірма „ВС і Партнери“», виконував обов'язки третейського судді постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків[5].

Наприкінці квітня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. У 2022 році загинув внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів поблизу м. Бахмута на Донеччині[6].

Досягнення[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В місті Хайфа (Ізраїль) вирішили перейменувати на честь загиблого на війні українського футболіста Сергія Баланчука вулицю, на якій розташоване консульство Російської Федерації. Таким чином у місті вирішили вшанувати пам'ять футболіста, який грав за хайфський "Маккабі" у 1996-1999 роках.[8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Прийшов у команду із Шовковським: на війні загинув колишній футболіст «Динамо»
  2. ↑ Патриот районного масштаба (рос.) . «Уикэнд». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  3. ↑ Сергей Федоров: по стопам Михайличенко (рос.) . Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  4. ↑ Баланчук стал «металлистом» (рос.) . «Ua-Football». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2017.
  5. ↑ Список третейських суддів. «Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків». Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  6. ↑ Російські окупанти вбили знаменитого ексфутболіста київського «Динамо» та збірної України
  7. ↑ Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ В Ізраїлі вулицю з консульством РФ назвали на честь українського футболіста, який загинув на війні. ФОКУС (укр.). 8 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
  9. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баланчук_Сергій_Олександрович&oldid=42164585