Балка Дуброваха
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Балка Дуброваха | |
|---|---|
| Витік | на північно-східній околиці села Польова |
| • координати | 46°46′51″ пн. ш. 32°05′02″ сх. д. / 46.78083° пн. ш. 32.08389° сх. д. |
| Гирло | Лопань |
| • координати | 46°39′04″ пн. ш. 32°05′26″ сх. д. / 46.65111° пн. ш. 32.09056° сх. д. |
| Басейн | Дону |
| Країни: |
 УкраїнаХарківська область |
| Довжина | ~5,62 км |
Балка Дуброваха[1][2][3] — балка (річка) в Україні у Дергачівському районі Харківської області. Права притока річки Лопані (басейн Дону)[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 5,62 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 5,30 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,06 [3]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній околиці села Польова. Тече переважно на північний схід понад селом Семенівку та через місто Дергачі і впадає в річку Лопань, ліву притоку річки Уди.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У XX столітті на балці існували газгольдер та декілька газових свердловин[2], а у XIX столітті — багато водяних млинів[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 14. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу М-37-061. Свердловск. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в Балка Дуброваха на Google.Maps
- ↑ * Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 187
