Балка Очеретка
| Балка Очеретка | |
|---|---|
| Витік | на північно-західній околиці села Ранній Ранок |
| • координати | 47°56′08″ пн. ш. 33°02′50″ сх. д. / 47.93556° пн. ш. 33.04722° сх. д. |
| Гирло | Вербова |
| • координати | 47°42′33″ пн. ш. 33°01′47″ сх. д. / 47.70917° пн. ш. 33.02972° сх. д. |
| Похил, м/км | 1,2 |
| Басейн | Дніпра |
| Країни: | |
| Довжина | 21 км |
| Площа басейну: | 182 км² |
Балка Очеретка[1][2][3] — річка в Україні у Криворізькому, Широківському й Казанківському районах Дніпропетровської й Миколаївської областей. Ліва притока річки Вербової (басейн Дніпра).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 21 км, похил річки 1,2 м/км, площа басейну водозбору 182 км²[4]. Формується багатьма струмками та загатами. На деяких ділянках річка пересихає[3]. У селі Макарівка річку перетинає автошлях Н11[3] (автомобільний шлях національного значення на території України, Дніпро — Кривий Ріг — Миколаїв. Проходить територією Дніпропетровської та Миколаївської областей.). У XX столітті на річці існували молочно,-птахо-тваринні ферми (МТФ, ПТФ), газгольдери та газові свердловини[2], а у XIX столітті — декілька вітряних млинів[1].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-західній околиці села Ранній Ранок. Тече переважно на південний захід і на північній стороні від села Явдотівки впадає в річку Вербову, ліву притоку річки Висуні.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Макарівка, Курганка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVIII, лист: 11. Показаны территории: Херсонской губернии.
- ↑ а б Топографічна карта Главного штабу L-36-7. Кривий Ріг. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б в Річка Балка Очеретка на Google.Maps
- ↑ «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 128. — (№ 2222).
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] — К.: Наукова думка, 1979. — С. 407
