Балтійський провулок (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балтійський провулок
Київ
Місцевість Куренівка
Район Оболонський
Колишні назви
Церковний
Загальні відомості
Протяжність 200 м
Координати початку 50°29′46″ пн. ш. 30°27′53″ сх. д. / 50.4961222° пн. ш. 30.4649889° сх. д. / 50.4961222; 30.4649889Координати: 50°29′46″ пн. ш. 30°27′53″ сх. д. / 50.4961222° пн. ш. 30.4649889° сх. д. / 50.4961222; 30.4649889
Координати кінця 50°29′48″ пн. ш. 30°28′03″ сх. д. / 50.4968806° пн. ш. 30.4676056° сх. д. / 50.4968806; 30.4676056
поштові індекси 04073
Транспорт
Найближчі станції метро  «Почайна»
 «Оболонь»
Трамваї Т 11, 11к, 12, 16, 17, 19 (по вул. Семена Скляренка)
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова промислова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10056
У проєкті OpenStreetMap w253736834
Мапа
Мапа

Балті́йський прову́лок — провулок у Оболонському районі міста Києва, місцевість Куренівка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка до тупика.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник на початку XX століття під назвою Церковний — від розташованої поряд церкви Петра і Павла (закрита в 1930-ті роки, остаточно зруйнована 1987 року). Сучасна назва — з 1952 року[1].

У кінці 2010-х — на початку 2020-х років більшу частину непарного боку провулку (колишня територія склотарного заводу) забудовано багатоповерховими житловими будинками (ЖК «Навігатор»).[2]

Підприємства[ред. | ред. код]

  • Київський склотарний завод (буд. № 23; до 2010-х років).

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 3 січня 1952 року № 5 «Про зміну найменувань вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 541. Арк. 44, 46, 47. [Архівовано з першоджерела 15 червня 2013.]
  2. ЖК Navigator, Київ, Оболонський р-н на ЛУН

Джерела[ред. | ред. код]