Баліан Ібелін (князь Галілеї)
| Баліан Ібелін | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1304/05 — 1315/06 | ||
| Попередник: | Філіп Ібелін | |
| Наступник: | Жак Ібелін | |
| Народження: | ок. 1270 | |
| Смерть: |
7 червня 1315 або 18 травня 1316 | |
| Рід: | Ібеліни | |
| Батько: | Філіп Ібелін | |
| Мати: | Симона де Монбельяр | |
| Діти: | Жак Ібелін, Жан Ібелін, Еуфемія Ібелін | |
Баліан Ібелін (бл. 1270 — 7 червня 1315 або 18 травня 1316) — представник впливового кіпрського феодального роду Ібелінів, один з організаторів і керівників заколоту баронів проти короля Генріха II де Лузіньяна та встановлення регентства в 1306 році. Титулярний князь Галілеї та Вифлеєму.[1]
Походження[ред. | ред. код]
Баліан Ібелін був другим сином Вищі посадові особи Кіпрського королівства. У 1292 або 1294 ріку одружився з Алісою де Лузіньян, дочки короля Кіпру Гуго III (король Кіпру) і, відповідно, сестрі короля Генріха II.
Бліан успадкував титул князя Галлілеї від своєї бабусі по материнській лінії княгині Есківа де Бюр Ешиви III де Сент-Омер (пом. [1265])[2].
Змова проти короля[ред. | ред. код]
Про діяльність Баліана Ібеліна при королівському дворі практично нічого не відомо до 1306, коли він вступив у змову зі своїми шуринами Аморі де Лузиньяном, сеньйором Тирським, і Емері де Лузіньяном[es], коннетаблем Кіпру, спрямований на усунення від влади хворого короля Генріх II (король Кіпру) Генріха II де Лузиньяна і встановлення регентства Аморі II Тірський Аморі Тирського.[3]
Згідно з хронікою Леонтій Махера, двоє братів короля Генріха II, Аморі і Емері, і його зять князь Галілеї Баліан Ібелін 26 квітня 1306 року скликали лицарів та інших васалів Нікосії і змусили їх скласти присягу сеньйору Аморі Тірському як регент і правитель Кіпрського королівства[3]. Увечері того ж дня змовники склали хартію, в якій звинуватили короля у нездатності керувати державою та проголосили призначення Аморі Тирського регентом королівства. Після цього Аморі, Емері і Баліан Ібелін з'явилися в королівський палац, у якого вже зібрався народ і кіпрська аристократія, увійшли до короля в спальню і доручили зачитати свою хартію перед королем і народом дядькові Баліана месиру Гуго Ібеліну[4].
Після того як хартія була зачитана, а король висловив свою незгоду з її змістом, Аморі та Емері де Лузіньяни та Баліан Ібелін розташувалися у великій лоджії у дворі королівського палацу. Не звертаючи уваги на протести короля і сенешаля Кіпру Філіппа Ібеліна, а також на гучні стогнання королеви-матері Ізабелла Ібелін (королева Кіпру) Ізабелли Ібелін], змовники опечатали королівську канцелярію та сховище державної скарбниці. Влада повністю перейшла до рук регента, жителі Нікосії були приведені до присяги новому правителю королівства Близнюк С. В. | 2014 | Після цього Баліан Ібелін входив у почет регента Аморі де Лузіньяна Близнюк С. В.
Останні роки[ред. | ред. код]
Після вбивства Аморі Тирського в червні 1310 і повернення до влади короля Генріха II, який почав переслідування прихильників покійного регента, Баліан Ібелін пробував вибачатися у короля, але не отримав його. На самому початку 1312, а Баліан Ібелін за наказом короля був заарештований разом з Емері де Лузіньяном. Бранців ув'язнили Кирении, проте невдовзі перевели у замок Буффавенто. Баліан Ібєлін помер від голоду в одній з підземних в'язниць Киренії в 1315 або 1316 і був похований у церкві Святого Антонія.
Сім'я[ред. | ред. код]
У шлюбі з принцесою Алісою де Лузіньян (пом. після 1324) у Баліана Ібеліна народилося троє дітей:
- Жак Ібелін (бл. 1300 — після 1361), титулярний князь Галілеї і сеньйор Тиверіади, коннетабль Єрусалимського королівства[5]Помилка цитування: Недійсний параметр у тезі
<ref>.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шафров Г. М. Генеалогічні таблиці з історії європейських держав. Видання 6 виправлене й доповнене (441 таблиця). -Єкатеринбург-Ташкент, 2013. Таб. 364
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюFGMне вказано текст - ↑ а б Близнюк С. В., 2014, с. 152.
- ↑ Близнюк С. В., 2014, с. 154.
- ↑ Близнюк С. В., 2014, с. 183.
Джерела[ред. | ред. код]
- {{книга
автор = Близнюк С. В. Назва = Королі Кіпру в епоху хрестових походів | |місце = СПб. |видавництво = Алетейя |рік = 2014 |сторінки = |сторінок = 264 |серія = Історична книга | isbn = 978-5-91419-947-7 |тираж = |посилання = | ref = Близнюк З. У. |
}}
- Cawley H. Baudouin of Ibelin (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 18 вересня 2014.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)