Бараниха (смт)
| смт Бараниха | |
|---|---|
| рос. Бараниха | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації |  Чукотський автономний округ
|
| Муніципальний район | Чаунський район |
| Код ЗКАТУ: | 77 230 553 |
| Код ЗКТМО: | 77705000054 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1962 |
| Населення | 33 (2002 рік) |
| Поштовий індекс | 689400 |
| Телефонний код | +7 427 37 |
| Географічні координати: | 68°33′ пн. ш. 168°12′ сх. д. / 68.550° пн. ш. 168.200° сх. д.Координати: 68°33′ пн. ш. 168°12′ сх. д. / 68.550° пн. ш. 168.200° сх. д. |
| Мапа | |
  Бараниха  Бараниха | |
|
| |
Бараниха (рос. Бараниха) — колишнє селище міського типу в Росії, у Чаунському районі Чукотського автономного округу.
Робітниче селище, засноване 1962 року[1], при копальні золота імені XXII з'їзду КПРС, що відкрилася у 1950 році[2]. Лежало у відрогах Раучуанського хребта на правому березі річки Раучуа[ru], що впадає в Східносибірське море. Станом на 1968 рік налічувало 3 100 мешканців, котрі були зайняті у гірничодобувній промисловості[3]. При селищі було збудовано аеропорт[4].
Рішення про ліквідацію селища ухвалене Урядом Російської Федерації 2 лютого 1998 року в зв'язку з реорганізацією золотодобувної промисловості та неможливістю організації в регіоні інших видів виробництва[5].
У 1999 році копальню закрито, переважна більшість мешканців виїхала у 2000 році. Станом на 2002 рік в селищі проживало 33 особи[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ РСФСР: административно-территориальное деление на 1 января 1981 года (PDF). http://elib.uraic.ru/ (російська) . Москва. 1981. с. 275. Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ а б Бараниха — поселок-призрак на территории Чукотки Источник: https://sabai.tv/baraniha-poselok-prizrak-na-territorii-chukotki. https://sabai.tv/ (російська) . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Большая советская энциклопедия. Бараниха. https://bse.slovaronline.com/ (російська) . Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Кадзухиро Кумо. Демографическая ситуация на Дальнем Востоке России и ее перспективы на примере Чукотки (PDF) (російська) . с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 8 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Постановление Правительства РФ от 2 февраля 1998 г. N 128 «О мерах социальной защиты населения ликвидируемых поселков золотодобытчиков в Чукотском автономном округе». https://base.garant.ru/ (російська) . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотогалерея селища [Архівовано 19 грудня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чукотського автономного округу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| |||||