Баранова Тетяна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранова Тетяна Іванівна
Народилася 26 жовтня 1955(1955-10-26)
Київ, Українська РСР, СРСР
Померла 8 січня 2022(2022-01-08)[1] (66 років)
Країна  Україна
Діяльність авторка
Alma mater Білоруський державний університет
Нагороди
Заслужений юрист України

Тетя́на Іва́нівна Бара́нова (26 жовтня 1955(1955-10-26), Київ — 8 січня 2022(2022-01-08)) — голова Державної архівної служби України з жовтня 2014 року по 25 вересня 2019 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1982 році закінчила Білоруський державний університет за спеціальністю правознавство та здобула кваліфікацію юриста.

До 2004 року працювала в органах юстиції.

З серпня 2004 року призначена заступником директора департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань Міністерства юстиції України.

Кандидат у депутати Київської обласної ради по виборчому округу № 56 від «Єдиного Центру» разом із Олександром Януковичем[2].

З вересня 2010 року радник Міністра юстиції України.

З квітня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

З квітня 2014 року директор департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України.

У жовтні 2014 року призначена Головою Державної архівної служби України[3].

Є автором кількох десятків статей, коментарів на різноманітні теми з питань нотаріату.

11 листопада 2017 року надіслала листа до обласних державних адміністрацій «Про вчинення провокацій у приміщеннях державних архівів», що стало відповіддю на дії громадських активістів щодо захисту законних прав користувачів архівних установ.

Звільнена з посади голови Державної архівної служби України Розпорядженням КМУ № 830-р від 25.09.2019.[4]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Має нагороди від Міністерства юстиції, Української нотаріальної палати, Київської міської державної адміністрації, профспілкових організацій.

Заслужений юрист України.

Брала участь у міжнародних проектах, зокрема в програмі співробітництва Міністерства юстиції України з Квебекською нотаріальною палатою Канади, українсько-нідерландському проекті «Впровадження нового Цивільного кодексу України». Була учасником Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» між урядами США і України.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Вважала, що в статті 20 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» жодним чином не сказано, що користувач має право копіювати власними засобами[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.facebook.com/399606883730717/posts/1614674065557320/
  2. Кандидати від Єдиного Центру у депутати місцевих рад та на посади голів громад на місцевих виборах 31 жовтня 2010 року. Київська область. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
  3. Розпорядження Кабінету міністрів України. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  4. Розпорядження КМУ №830-р від 25.09.2019. Архів оригіналу за 26 вересня 2019.
  5. Зміни у порядку копіювання архівних документів. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 21 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]