Баранов Кузьма Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баранов Кузьма Васильович
Народився 1906(1906)
село Улакли, тепер Великоновосілківського району Донецької області
Помер 22 грудня 1970(1970-12-22)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден «Знак Пошани» Сталінська премія
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Кузьма Васильович Баранов (нар. 1906(1906), село Улакли, тепер Великоновосілківського району Донецької області — 22 грудня 1970) — український радянський діяч, інженер, директор Донецького і Макіївського металургійних заводів, лауреат Сталінської премії. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член ЦК КПУ в 1954—1956 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в жовтні 1906 року в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1919 році. У 1919—1926 роках — розсильний, токар Путилівського заводу міста Петрограда (Ленінграда). У 1925 році закінчив школу фабрично-заводського навчання.

Член ВКП(б) з 1925 року.

З 1926 року — бракувальник відділу технічного контролю (ВТК) Сталінського металургійного заводу на Донбасі.

Освіта вища. У 1931 році закінчив вечірнє відділення Донецького індустріального інституту.

З 1931 по 1941 рік працював інженером лабораторії, начальником зміни цеху блюмінга, начальником блюмінга, заступником головного інженера Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

Під час німецько-радянської війни у 1941 році був евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1943 роках — заступник головного інженера, начальник виробничо-розпорядчого відділу Алапаївського металургійного заводу Свердловської області РРФСР.

У 1943—1947 роках — головний інженер Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1947—1953 роках — директор Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1953—1956 роках — директор Макіївського металургійного заводу імені Кірова Сталінської області.

У 1956—1957 роках — директор Краматорського металургійного заводу імені Куйбишева Сталінської області.

Після важкої хвороби, перенесеної в 1957 році, продовжував працювати в Донецькій раді народного господарства (РНГ).

Потім — керівник групи, старший науковий працівник Донецького науково-дослідного інституту чорних металів.

Раптово помер при виконанні службових обов'язків.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]